Neuronal Networks Responsible for Genetic and Acquired (Ontogenetic) Memory: Probable Fundamental Differences

Abstract

Functional capabilities of the two types of neuronal networks in the human brain, namely those formed on the basis of exclusively genetic information and those formed with the use of the experience stored within the lifetime, have been compared. It is stated that modifications of behavior based on accumulation of biologically and/or socially expedient experience may be provided only by neuronal networks formed with the involvement of psychic (mental) phenomena.It is assumed that the process of using the experience accumulated within the ontogenetic development is accompanied by the formation of hierarchical functional relationships among neuronal networks of various cerebral structures. Within the framework of such hierarchical functional relations, synaptic connections, which perform functions well known from the neurophysiologic aspect, may also appear neuronal elements providing systemic effects on certain neuronal networks of other networks; these modulatory effects are realized with the involvement of mental phenomena, necessary for storing and using of the ontogenetic experience.It is obvious that memory (both genetic and onthogenetic) is one of the key attributes of life. It is also quite clear, however, that various forms of memory differ from each other not only by formal features (e.g., by volume of processed information), but also from the qualitative aspect. These forms of memory are realized on the basis of dissimilar principles and mechanisms of information processing.If we take into account the sequence of information operations in the brain, fixation of information, storage of the latter, and use in the organization of behavior, one other mechanism, as a rule, remains out of sight in most neurophysiological studies. It is impossible to ignore the fact that memory of a person is controlled, among other factors, by his/ her subjective preferences [1,2]. A human being is inevitably subjectively biased against what is either biologically or socially significant. We believe that this statement should be an important methodological guideline for brain researchers.

Causal Nature of the Phenomenon of Happiness as a Mental Factor of Processing of Information in the Human Brain

“…What is meant here? What is meant first of all is that the phenomenon of happiness, itself as a mental construct, can (if it is already formed in person) acts as an operator of information processing in the neural networks of its brain [3,4]. Next, I will try to show how the phenomenon of happiness (precisely as a mental construct, ontologically representing a certain integral of the most significant subjective values of a person) is involved in the accumulation of information in the neural networks of the human brain and the physical determination of the surrounding world on the basis of this information integrated in the brain.…”

“Fear Psychologists” and the “Infernality” of Autocratical Society: Psychoanalysis of One Accentuation

“…Перелічується психічний «інструментарій», завдяки якому психо-соціальний феномен зла функціонує у межах індивідуальних психік та інтегрується у соціальний феномен. Вказується на онтологічні підвалини феномену зла, в основі якого лежить здатність людини суб'єктивно оцінювати будь-що (Soloviov, 2015) та, керуючись цією оцінкою, через свої моторні (м'язові) дії втілювати змісти індивідуальної чи «колективної психіки» в змістовність соціальності.…”

«shadow» Trail of the Neuroart: From the Sacred Monody to the European Painting

“…Ймовірно, в цьому відіграли роль такі якості тіні як темнота і рухомість, що заторкнуло найважливішу конструктивну складову людської психіки -емоцію. Саме емоція є тим імпульсом, завдяки якому комбінується зміст результату-образу, а відповідно, відображається й суб'єктність людини як результат творчого акту [13]. Відтак «тіньовий» слід впродовж всього існування людства постійно проявлявся в поетиці і малярстві, а згодом став одним із архетипів, докладно описаним швейцарським психоаналітиком К. Юнгом [9].…”

“…Образ «тіні» виразно демонструє сприйняття цього образу у різних ракурсах -як засобу пристосування до навколишнього середовища (захист від сонця), як темного і мінливого фізичного об'єкту, наділеного метафізичними здібностями проникнення у потойбічне чи містичний портал у підсвідомість. Весь цей об'ємний матеріал спрямовує до зосередження уваги на ключовій ролі людини, її психічної діяльності і творчих потенцій у створенні власної картини світу [13]. В такий спосіб вибудовується цілісність сприйняття мистецтва різних стильових зрізів, а можливості нейронаук дозволять дослідити глибинні інспірації творчого мислення людини.…”