Nanostructural Effects in Iron Oxide Silicate Materials of the Earth’s Crust

Structural, Nanostructural and Biocolloidal Transformations in Marine Iron–Aluminosilicate Sediments and Their Catastrophic Manifestations

“…Однак на сьогоднішній час вже з'явилися перші як теоретично, СТРÓКТÓРНІ, НАНОСТРÓКТÓРНІ ТА БІОКОЛОЇДНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ОСАДАХ 579 так і практично обґрунтовані попередні міркування про біоколоїдно-хемічні та нанохемічні закономірності вказаних процесів [11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26]. К останнім слід, в першу чергу, віднести уявлення про значний вплив окремих видів нано-та мікрочастинок на механізми наноструктурування водних дисперсій залізоалюмосилікатів, а також про взаємозв'язок їхніх фізико-хемічних, біоколоїдних, нанохемічних, фізичних, реологічних і геомеханічних властивостей із закономірностями фізико-хемічної геомеханіки [20][21][22][23][24][25][26][27].…”

“…Особливо цікавими на сучасному етапі подібних досліджень є ще недостатньо арґументовані модельні колоїдно-хемічні уявлення про умови стресових (миттєвих) зсувів високодисперсних концентрованих морських осадів на підводних схилах і штучних дамбах з утворенням у подальшому катастрофічних (достатньо тривалих) грязьових потоків, які супроводжуються великими неґативними соціяльно-економічними й екологічними наслідками. Недостатньо розглянуто колоїдно-хемічні основи механізмів дії недавно відкритого ефекту ультрааномалії й ефекту гіпераномалії в'язкости [12][13][14][15][16], які супроводжуються ламінарною течією дисперсій наноструктурованих залізоалюмосилікатних систем і матеріялів (НЗАСС і НЗАСМ). Не розглянуто супроводжувальні таку течію процеси в фазових нанорозмірних зонах контактів частинок дисперсій НЗАСС за участю залізогідроксидних, силікатних і карбонатних структур.…”

“…Попередні початкові дослідження процесів трансформації під впливом геомеханічного та нанохемічного дисперґування, полімінеральних мікродисперсних і наноструктурованих ЗАСС і НЗАСМ природнього та техногенного походження (залізні руди, ґрунти, пелітові осади, пелоїди, природні та термодеструктуровані глини, піски тощо) показали, що в результаті зміни чинників впливу на них між їхніми компонентами можуть відбуватися різні взаємодії [11][12][13][14][15][16][18][19][20][21]. Виходячи з цього, вибір об'єктів дослідження базувався на типових зразках із узагальнювальними властивостями, характерними для більшости ЗАСС і НЗАСМ, використаних в [12][13][14][15][16].…”

“…Такі зразки й інші матеріяли та композиції очищали за методиками [12][13][14][15][16]. Рентґенодифрактометричні та рентґенофлюоресцентні дослідження полімінеральних дисперсних систем і композицій, головні результати яких представлено в табл.…”

“…При досліджені ЗАСС і НЗАСМ використано напівтеоретичні методи моделювання й експериментальні методи: хемічну, реологічну, рентґенодифрактометричну, дериватографічну, електронномікроскопічну й ІЧ-спектроскопічну методи аналізи, а також, за необхідности, ґравітаційну та магнетну сепарації і медичнобіологічні методи [12][13][14][15][16].…”