Nano‐delivery systems as a promising therapeutic potential for epilepsy: Current status and future perspectives

Abstract

Epilepsy is a common chronic neurological disorder caused by aberrant neuronal electrical activity. Antiseizure medications (ASMs) are the first line of treatment for people with epilepsy (PWE). However, their effectiveness may be limited by their inability to cross the blood–brain barrier (BBB), among many other potential underpinnings for drug resistance in epilepsy. Therefore, there is a need to overcome this issue and, hopefully, improve the effectiveness of ASMs. Recently, synthetic nanoparticle‐based drug delivery systems have received attention for improving the effectiveness of ASMs due to their ability to cross the BBB. Furthermore, exosomes have emerged as a promising generation of drug delivery systems because of their potential benefits over synthetic nanoparticles. In this narrative review, we focus on various synthetic nanoparticles that have been studied to deliver ASMs. Furthermore, the benefits and limitations of each nano‐delivery system have been discussed. Finally, we discuss exosomes as potentially promising delivery tools for treating epilepsy.

Risk assessment of arrhythmias related to three antiseizure medications: a systematic review and single-arm meta-analysis

“…Mesylate may be considered as an additional treatment to antiepileptic therapy, particularly for patients experiencing cardiac arrhythmias ( 72 ). Alternatively, new ASMs can be developed to achieve high effectiveness and safety ( 73 , 74 ). Additionally, interactive remote patient monitoring devices may be a better way to detect the occurrence of arrhythmias in patients with epilepsy ( 75 ).…”

NLRP3 inflammasome and pyroptosis in cardiovascular diseases and exercise intervention

“…In addition to the ion channels mentioned earlier that can activate the NLRP3 inflammasome, organelle dysfunction can also trigger inflammasome activation (Movahedpour et al, 2023). In a study, sterile lysosomal rupture caused by L-leucyl-L-leucine methyl ester is sufficient to trigger NLRP3 inflammasome activation, whereas suppression of phagosomal acidification or cathepsin B blocks NLRP3 activation (Movahedpour et al, 2023). Mitochondrial dysfunction contributes to the activation of the NLRP3 inflammasome (Kodi et al, 2024).…”

Analysis of the performance of PET/CT using 18F-fluorodeoxyglucose in comparison with other diagnostic methods in drug-resistant epilepsy in children

“…Епілепсія -це поширене хронічне захворювання головного мозку, яке спричинене різними факторами і характеризується рецидивуючим, епізодичним і тимчасовим порушенням функції центральної нервової системи, що виникає внаслідок надмірної розрядки нейронів мозку [1,2]. За даними ВООЗ, на епілепсію хворіють близько 50 млн осіб, щороку фіксується 2,4 млн нових випадків [3,4].…”

“…Епілептогенез запускає широкий спектр геномних, епігеномних і транскриптомних змін, які в кінцевому підсумку призводять до морфологічної та функціональної трансформації специфічних нейронних ланцюгів, що спричиняє виникнення спонтанних судомних або неконвульсивних нападів. Останніми десятиліттями було розгадано молекулярні процеси й біохімічні сигнальні шляхи, що беруть участь у проепілептичній трансформації мозкових ланцюгів, включно з окиснювальним стресом, апоптозом, нейрозапальними й нейротрофічними факторами [1,2]. Тому вибір лікувальної тактики у дітей з епілепсією залежить від типу нападів, віку пацієнта, одночасного застосування інших препаратів і побічних ефектів, які виникають у пацієнта.…”