Moral Injury, Australian Veterans and the Role of Chaplains: An Exploratory Qualitative Study

A MacIntyrean account of chronic moral injury: Assessing the implications of bad management and marginalized practices at work

“…In other words, the collapse of someone's moral system strongly correlates with an inability to practically reason—that is, to make ethical decisions. Moreover, Hodgson and Carey ( 2019 ) note that when a person suffering from enduring moral injury (E-MI)—the period after the PMIE event when a person is consistently and ongoingly troubled by their moral injurious event—fails to resolve their increasing dissonance, the injury evolves into C-MI. 7 Ultimately, whether we recognize character loss as a feature of MI more generally or position it as a distinct feature of C-MI specifically, we can gather that MI is an impediment to human flourishing precisely because it darkens and frustrates an individual's moral horizon.…”

“…MI is a bio-psycho-social-spiritual syndrome that has gained increasing interest in recent years, beginning with research conducted on military veterans (Koenig, 2018 ; Hodgson and Carey, 2019 ; Currier et al, 2020 ; Richardson et al, 2020 ; Molendijk, 2021 ; Chesnut et al, 2022 ). More recently, scholars have attended to the experience of MI and its connection to higher rates of distress and burnout among healthcare workers (Williams et al, 2020 ; Mantri et al, 2021 ).…”

“… 7 Hodgson and Carey ( 2019 ) defined E-MI at a meeting of The Australian Military Medicine Association in 2019. …”

Involvement of Military Chaplines in Providing Psychological Assistance to Military Personnel: A Theoretical Review of Foreign Research

“…Так у працях [7; 17; 19] дослідниками вивчено діяльність військових капеланів щодо збереження психічного здоров'я військовослужбовців та обґрунтовано актуальність і необхідність їх участі у наданні психологічної допомоги ветеранам. Значна кількість психологічних розвідок спрямована на пошук нових підходів до психологічної профілактики та психологічної корекції психотравм та пост травматичного стресового розладу серед комбатантів та ветеранів армії США з залученням до цієї роботи військових капеланів [3; 5; 6], цікаво, що результати досліджень [14] засвідчують, що комбатанти частіше звертаються за психологічною допомогою до військових капеланів, ніж до психологів та медичних працівників через високий ступінь конфіденційності, яку забезпечують душпастирі та відсутність необхідності фіксації цих звернень у службовій документації. Таким чином, військові капелани часто відіграють ключову роль у наданні психологічної допомоги воїнам.…”

“…У досліджені [14] обґрунтовується цілісний біо-психо-соціально-духовний підхід до процесу збереження психічного здоров'я військовослужбовців, і ветеранів армії Австралії, а також пропонується програма реабілітації для австралійських ветеранів, яку можуть реалізовувати військові капелани. Стверджується, що психічну (моральну) шкоду необхідно визнати не лише як проблему, яка впливає на окремий персонал та їхні сім'ї, а й як відповідальність за здоров'я громадян в цілому, державну відповідальність.…”