Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Актуальність. Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний перебіг у дітей раннього віку, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Обтяжений алергологічний анамнез, прояви атопії традиційно розглядаються як фактори ризику повторних епізодів БОС, які, однак, присутні не в усіх випадках. Останнім часом обговорюється можлива роль вітаміну D (VD) у формуванні схильності до повторних епізодів БОС з огляду на його протиінфекційну дію, що забезпечується шляхом активації імунних механізмів. Мета: вивчення рівня забезпеченості VD і особливостей продукції інтерферону гамма (INF-g) та інтерлейкіну-4 (IL-4) у сироватці крові в дітей раннього віку з повторними епізодами БОС. Матеріали та методи. Обстежені 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років з клінічним діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (J20), які були розподілені на дві групи (I група — 60 дітей з епізодичним БОС, II група — 60 дітей із повторним БОС). Групу контролю становили 30 клінічно здорових дітей віком від 6 місяців до 3 років. Усім хворим проводили оцінку анамнестичних даних, у тому числі рівня інсоляції, ступеня тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою, загальне клінічне обстеження, пульсоксиметрію, розраховували прогностичний індекс бронхіальної астми (API). Лабораторні дослідження включали визначення на 2–3-й день захворювання концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина), сироваткових концентрацій IFN-g, IL-4 методом імуноферментного аналізу за допомогою наборів «ІФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Російська Федерація) та загального кальцію (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при р < 0,05. Результати. Більшість пацієнтів із повторним перебігом захворювання (56,7 %) мали 4 епізоди БОС за останні 12 місяців. Аналіз анамнестичних показників, у тому числі алергологічного анамнезу, не виявив суттєвих відмінностей між групами (p > 0,05). У 78,3 % пацієнтів II групи був негативний API. Тяжкий перебіг БОС удвічі частіше реєструвався серед дітей II групи порівняно з I групою (23,3 і 10,0 % відповідно, c2 = 4,50, р = 0,034). Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові у дітей I групи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Рівень забезпеченості VD у 75 % дітей II групи відповідав критеріям дефіциту, тоді як у I групі даний показник становив 6,6 % (c2 = 57,98, p < 0,001). Виявлено обернену залежність між рівнем VD і частотою (r = –0,27, р = 0,002), та тяжкістю перебігу БОС (r = — 0,24, р = 0,008). Рівень загального Са в сироватці крові в обох групах був у межах нормальних величин. Середній рівень IFN-g у дітей І групи становив 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл та ІІ групи — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, обидва показники були вищими, ніж у групі контролю, — 12,18 (5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016 для обох показників). Ми виявили, що досліджувані групи відрізнялись між собою за рівнем саплементації VD, показник якого становив 60 % у I групі та 5 % — у дітей II групи (p < 0,001). Середній вміст IL-4 у сироватці крові в дітей I групи був вірогідно вищим порівняно з відповідними показниками II групи та групи контролю (р = 0,012 за U-критерієм Манна — Уїтні для обох показників). Виявлено обернений кореляційний зв’язок між частотою БОС і вмістом IFN-g у крові в дітей I групи (r = –0,45, р < 0,001) та між ступенем тяжкості БОС і сироватковою концентрацією IL-4 у дітей II групи (r = –0,28, р = 0,030). У пацієнтів із повторним БОС також був виявлений прямий кореляційний зв’язок між вмістом IL-4 та IFN-g (r = 0,41, р < 0,001). Ніяких кореляцій між VD та імунологічними показниками ми не виявили. Висновки. БОС у дітей раннього віку переважно має вірусну етіологію. Тяжкий перебіг захворювання частіше зустрічається в дітей із повторними епізодами БОС, для переважної більшості яких характерний негативний прогностичний індекс бронхіальної астми. У 3/4 пацієнтів із повторним БОС рівень забезпеченості VD знаходиться в межах дефіциту. VD обернено корелює з тяжкістю й частотою епізодів БОС. На рівень забезпеченості вітаміном D у дітей раннього віку найбільше впливає рівень його саплементації. Перебіг БОС у дітей раннього віку супроводжується підвищенням рівня IFN-g у сироватці крові в гострий період захворювання незалежно від частоти епізодів БОС в анамнезі. За вмістом IL-4 у сироватці крові досліджувані групи не відрізняються між собою, при цьому за наявності повторних епізодів даний показник прямо корелює з IFN-g. Отже, IFN-g і IL-4 суттєво не впливають на частоту та ступінь тяжкості БОС у дітей раннього віку на відміну від вітаміну D, що може розглядатися як предиктор тяжкого перебігу БОС і розвитку його повторних епізодів.
Актуальність. Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний перебіг у дітей раннього віку, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Обтяжений алергологічний анамнез, прояви атопії традиційно розглядаються як фактори ризику повторних епізодів БОС, які, однак, присутні не в усіх випадках. Останнім часом обговорюється можлива роль вітаміну D (VD) у формуванні схильності до повторних епізодів БОС з огляду на його протиінфекційну дію, що забезпечується шляхом активації імунних механізмів. Мета: вивчення рівня забезпеченості VD і особливостей продукції інтерферону гамма (INF-g) та інтерлейкіну-4 (IL-4) у сироватці крові в дітей раннього віку з повторними епізодами БОС. Матеріали та методи. Обстежені 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років з клінічним діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (J20), які були розподілені на дві групи (I група — 60 дітей з епізодичним БОС, II група — 60 дітей із повторним БОС). Групу контролю становили 30 клінічно здорових дітей віком від 6 місяців до 3 років. Усім хворим проводили оцінку анамнестичних даних, у тому числі рівня інсоляції, ступеня тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою, загальне клінічне обстеження, пульсоксиметрію, розраховували прогностичний індекс бронхіальної астми (API). Лабораторні дослідження включали визначення на 2–3-й день захворювання концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина), сироваткових концентрацій IFN-g, IL-4 методом імуноферментного аналізу за допомогою наборів «ІФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Російська Федерація) та загального кальцію (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при р < 0,05. Результати. Більшість пацієнтів із повторним перебігом захворювання (56,7 %) мали 4 епізоди БОС за останні 12 місяців. Аналіз анамнестичних показників, у тому числі алергологічного анамнезу, не виявив суттєвих відмінностей між групами (p > 0,05). У 78,3 % пацієнтів II групи був негативний API. Тяжкий перебіг БОС удвічі частіше реєструвався серед дітей II групи порівняно з I групою (23,3 і 10,0 % відповідно, c2 = 4,50, р = 0,034). Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові у дітей I групи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Рівень забезпеченості VD у 75 % дітей II групи відповідав критеріям дефіциту, тоді як у I групі даний показник становив 6,6 % (c2 = 57,98, p < 0,001). Виявлено обернену залежність між рівнем VD і частотою (r = –0,27, р = 0,002), та тяжкістю перебігу БОС (r = — 0,24, р = 0,008). Рівень загального Са в сироватці крові в обох групах був у межах нормальних величин. Середній рівень IFN-g у дітей І групи становив 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл та ІІ групи — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, обидва показники були вищими, ніж у групі контролю, — 12,18 (5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016 для обох показників). Ми виявили, що досліджувані групи відрізнялись між собою за рівнем саплементації VD, показник якого становив 60 % у I групі та 5 % — у дітей II групи (p < 0,001). Середній вміст IL-4 у сироватці крові в дітей I групи був вірогідно вищим порівняно з відповідними показниками II групи та групи контролю (р = 0,012 за U-критерієм Манна — Уїтні для обох показників). Виявлено обернений кореляційний зв’язок між частотою БОС і вмістом IFN-g у крові в дітей I групи (r = –0,45, р < 0,001) та між ступенем тяжкості БОС і сироватковою концентрацією IL-4 у дітей II групи (r = –0,28, р = 0,030). У пацієнтів із повторним БОС також був виявлений прямий кореляційний зв’язок між вмістом IL-4 та IFN-g (r = 0,41, р < 0,001). Ніяких кореляцій між VD та імунологічними показниками ми не виявили. Висновки. БОС у дітей раннього віку переважно має вірусну етіологію. Тяжкий перебіг захворювання частіше зустрічається в дітей із повторними епізодами БОС, для переважної більшості яких характерний негативний прогностичний індекс бронхіальної астми. У 3/4 пацієнтів із повторним БОС рівень забезпеченості VD знаходиться в межах дефіциту. VD обернено корелює з тяжкістю й частотою епізодів БОС. На рівень забезпеченості вітаміном D у дітей раннього віку найбільше впливає рівень його саплементації. Перебіг БОС у дітей раннього віку супроводжується підвищенням рівня IFN-g у сироватці крові в гострий період захворювання незалежно від частоти епізодів БОС в анамнезі. За вмістом IL-4 у сироватці крові досліджувані групи не відрізняються між собою, при цьому за наявності повторних епізодів даний показник прямо корелює з IFN-g. Отже, IFN-g і IL-4 суттєво не впливають на частоту та ступінь тяжкості БОС у дітей раннього віку на відміну від вітаміну D, що може розглядатися як предиктор тяжкого перебігу БОС і розвитку його повторних епізодів.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.