Microbiological Assessment of Glycyrrhizic Acid Effectiveness in Bacterial Vaginosis – A Comparative Study

Abstract

Background. Bacterial vaginosis (BV) is one of the most common female diseases, which is currently characterized by an increasing rate of clinical sign reccurence, the appearance of asymptomatic carriers, and atypical forms.
 This study was aimed to evaluate the effectiveness of glycyrrhizic acid administration in the prevention of BV recurrence.
 Materials and Methods. The study involved 88 women after BV treatment (metronidazole per os for seven days). Participants were randomly divided into two groups: the main group included 46 patients who were administered 0.1% glycyrrhizic acid intravaginally for three months after the main treatment; the control group comprised 42 women who received no anti-recurrence BV course. The effectiveness was assessed three and six months after the beginning of treatment and included gynecological examination and laboratory assessments (pH, amine test, microbiological investigation).
 Results. After recommended BV treatment without anti-recurrence course, the recurrence of laboratory criteria for BV increased three months after the treatment, including the increase in vaginal pH to > 4.5 in all subjects, positive amine test in 35.7% of patients, the presence of Gardnerella vaginalis at a concentration of 104-105 CFU/ml in 31.0% of women, reduction in the frequency of Lactobacillus detection with worsening of the condition and the onset of clinical manifestations of the disease six months later. In the main group, after glycyrrhizic acid administration, laboratory criteria of BV recovery three months after the treatment, and clinical and laboratory markers of BV recovery six months after the treatment were lower as compared to the control group.
 Conclusions. The anti-recurrence course of BV (vaginal administration of 0.1% glycyrrhizic acid) demonstrated a decrease in the frequency of complaints, clinical and laboratory markers, stabilization of the species composition of Lactobacillus, and a decrease in facultative anaerobe concentration in the vaginal microbiome as compared to group without anti-recurrence treatment.

Assessment of the Microbiota State of the Reproductive Tract in Patients With Hyperplastic Processes of the Endometrium

“…Такі фактори як бактеріальний вагіноз, наявність ендоцервіциту, локальний імунодефіцит, перенесені інвазивні внутрішньоматкові втручання, запальні захворювання органів малого тазу, використання внутрішньоматкових контрацептивних систем є факторами ризику розвитку первинного або вторинного хронічного процесу в ендометрії [12]. Розвиток захворювання пов'язують як з неадекватним лікуванням гострого альтеруючого процесу, так і з первинною хронізацією запалення з порушенням місцевих механізмів протиінфекційного захисту [7,13]. Не можна відкидати і вагому роль запальних захворювань органів малого тазу, що обумовлює зростання долі хронічного ендометриту до 70,0 % [10,11], причому хронізація процесу, неадекватні терапевтичні опції та резистентність до лікувальних заходів обумовлюють зміну архітектоніки тканини ендометрію, ішемію та порушення його рецептивності, що, без сумніву, впливає на процеси імплантації [14].…”

“…Аналіз структури мікробіоценозу урогенітального тракту жінок з ПЕ довів, що для переважної більшості пацієнток була характерна присутність аеробно-анаеробної мікрофлори, найпростіших та вірусів -асоціації бактеріальних та вірусних агентів спостерігалися в середньому в 81,3 % випадків, доволі частим супутником хронічного запалення в даної категорії пацієнток були Candida albicans та інші аеробно-анаеробні збудники, які можуть сприяти розвитку ПЕ, оскільки часто з'являються на тлі вже зниженого імунітету та додатково супресують клітинну й гуморальну ланки імунітету [10,13].…”

Вплив Бактерійного Вагінозу На Розвиток Порушень Клітинної Ланки Імунітету У Жінок Репродуктивного Віку

“…Кількість і фенотип цих клітин змінюються протягом менструального циклу. В останні роки стало очевидним, що мікробіота може впливати на фенотип і функцію імунних клітин [10][11][12]. Різноманітні підходи до лікування БВ постійно розглядаються клініцистами в усьому світі, включаючи використання антибіотиків, пробіотиків або бактеріофагів.…”