Methodological and scientific approach into the process of calculation a multilayer underground protective structure

Abstract

During the Joint Forces (anti-terrorist operation) operation in Donetsk and Luhansk oblasts, civilians and the Armed Forces suffered significanted losses.
 As a result, we have needed to study impact various weapons on structure roof of buildings which built of different materials to improve protective properties is becoming relevant.
 Therefore, in modern conditions, design of structures and their elements is not possible without taking into account impact of shells. When designing and constructing structures, it is always necessary to take into account resistance of structural elements to impact of damaging factors, both explosion in general and destructive explosion in particular, which will help avoid future possible human losses.
 The article presents model of calculation shell penetration into soil thickness covered shelter, consisting of scattering, mattress, distribution layer, load-bearing structure and impact of shells, mines and air bombs to penetrate the thickness of closed structures.
 The purpose article is to highlight main provisions scientific and methodological approach to calculation multilayer underground protective structures and studies impact of projectiles on multilayer underground protective structure.
 Our research shows that to determine protective thickness mattress of structure, during penetration of ammunition, first of all, should take into account resistance to scattering, and to determine thickness distribution layer resistance of mattress.
 Depth of penetration projectile into thickness floor structure will depend on: mass, diameter, shape of main part projectile, as well speed and angle at meeting of projectile with the floor structure.

Methodical approach to determining the resistance of field fortification coating structures built to the shock-explosive impact of modern missile weapons

“…За досвідом, з початку вторгнення в Україну російські окупанти для ураження наших військ використовують КР та БР з вагою бойової частини (БЧ) від 300 до 960 кг (рис. [1][2][3][4][5][6][7][8][9].…”

“…Існуючий методичний апарат з визначення стійкості конструкцій польових ФС бере свій початок у працях з польової фортифікації Ф. Ласковського, у яких розглядаються загальні питання щодо будівництва довготривалих польових укріплень і споруд, Е. Миклашевського, С. Хмелькова з питань будівництва бетонних і залізобетонних захисних польових ФС для військ, С. Зайцева, Д. Шора, С. Давидова, Ф. Борисова, М. Штейха з питань стійкості конструкцій підземних захисних ФС та споруд загальної польової фортифікації, С. Ананіча, П. Бузника, А. Сухарєва, І. Балаганського, Л. Мержиєвського з питань глибини проникнення БЧ звичайних боєприпасів (артилерійських снарядів, мінометних мін та авіаційних бомб) у ґрунт і бетон, [4], [8]- [10], В. Косенка, О. Волощенка, М. Кушніренка з питань стійкості фортифікаційних споруд до ударної хвилі ядерного вибуху [7], а також В. Коцюруби, І. Даценка, А. Білика з питань фізичного (інженерного) захисту об'єктів військ від безпілотних літальних апаратів [5], [6]. За результатами цих праць та виконаних на їхній основі експериментів отримано емпіричні формули, які дозволяють визначати стійкість конструкції покриття польової ФС до ударно-вибухової дії артилерійських снарядів, мінометних мін та авіаційних бомб.…”