“…В локомотивному господарстві в 90-х роках середній знос гребня колісної пари локомотива на 10 тисяч км становив понад 1 мм, причому в літній період знос становив майже 3 мм, для порівняння на початку 80-х років знос складав лише 0,15 мм. Проаналізувавши динаміку сучасного розвитку вимірювальних систем профілю коліс, можна зробити висновок, що на теперішній час засоби, що застосовуються для контролю поверхні кочення колісних пар, мають потужні джерела випромінювання, сприйняття фотозображень, швидкодіючі пристрої оброблення інформації, що дало змогу збільшити точність вимірювань [2,3,4].…”