Long-term results of miniinvasive methods of treatment of Hirshprung’s disease in children

Abstract

Мініінвазивні методи лікування хвороби Гіршпрунга (ХГ), а саме методика трансанального ендоректального зведення (Transanal Endorectal Pull-Through-TEPT) товстої кишки з або без лапароскопічної асистенції, отримали широке використання в дитячій хірургії. Багато клінік у своїх дослідженнях відмітили позитивні риси мініінвазивного підходу лікування ХГ порівняно з класичними методами, але віддалені результати після таких операцій у дітей досі дискутуються. Мета: вивчити віддалені результати мініінвазивних методів лікування ХГ у дітей. Матеріали і методи. Проаналізовано досвід використання мініінвазивного методу хірургічної корекції ХГ у 187 дітей віком від 1 місяця до 8 років. Серед них 122 пацієнти прооперовано за методикою TEPT і 65 дітей-методом лапароскопічно-асистованого ТЕРТ. Усі діти були прооперовані одноетапно, без конверсії, не було інтраопераційних ускладнень. У ранньому післяопераційному періоді у 2 (3,74%) із 187 дітей відмічали неспроможність колоанального анастомозу. Результати. У 4 дітей віком від 1 до 12 місяців після ТЕРТ протягом перших 2-4 місяців після операції відмічали помірний стеноз колоанального анастомозу, який було скореговано бужуванням без ускладнень. Після ТЕРТ із 122 у 6 (4,92%) пацієнтів відмічено запори, у 11 (9,01%)-часткове нетримання калу та у 15 (12,29%)-ентероколіт (ЕК). Із 65 дітей після лапароскопічно-асистованого ТЕРТ у 3 (4,62%) пацієнтів відмічено запори, у 9 (13,85%)-часткове нетримання калу та у 6 (9,23%)-ЕК. Усім дітям з післяопераційними проблемами кишечника успішно проводилося консервативне лікування. Потреби у повторних хірургічних втручаннях у цих пацієнтів не було. Висновки. Характер ускладнень у віддаленому періоді після корекції ХГ залежить від віку пацієнта на час проведення операції, ретельного дотримання технічних особливостей методики, урахування анатомічних особливостей захворювання, наявності та виду супутньої патології. У 28,88% дітей з ХГ, які прооперовані мініінвазивними методами, у віддаленому періоді продовжуються персистуючі проблеми кишечника. Чим раніше проведена корекція ХГ, тим кращі функціональні результати у віддаленому періоді. Оптимальним для мініінвазивної корекції ХГ є вік дитини до року. Вчасно виявлене та адекватно скореговане ускладнення у віддаленому післяопераційному періоді сприяє швидшій нормалізації функціональних результатів і покращує якість життя пацієнта.

Clinical features of the course of Hirschsprung’s disease in newborns and infants with consideration of the extent of colonic aganglionosis

“…The leading symptoms of this complication are abdominal distension, con- stipation, decreased intestinal motility, and intoxication symptoms such as hyperthermia, tachycardia, or hypotension, as well as radiologically confirmed distended bowel loops [4,8,17]. Our own research and data from the literature indicate that the most effective method of treatment while providing emergency care is the imposition of a protective intestinal stoma as the first stage of surgical correction of HD [2,3,12,13,18]. In our study, TM was diagnosed in 16 (3.31%) of 483 infants with HD.…”

Clinical and pathological characteristics of Hirschsprung’s disease in school-aged children

“…Тривале неефективне консервативне лікування пацієнтів із затримкою відходження калу призводить не тільки до затягування встановлення діагнозу та своєчасної хірургічної корекції, але й до появи тяжких ускладнень, таких як ЕК, анемія, гіпотрофія, ТМ. За наявності таких ускладнень подовжується тривалість хірургічного лікування, наступає необхідність у поетапному підході з ліквідації причини та наслідків запущеного АК, страждають функціональні результати та якість життя пацієнтів [23,24,28].…”

Clinical symptoms of colonic aganglionosis and its complications in children 3 to 6 years of age

“…Летальність, пов'язана з ЕК і ТМ, за даними різних дослідників, коливається в межах від 5% до 50%, із вищим рівнем поширеності та більшою частотою в період раннього віку [3,7,8,15,23]. Власні дослідження та дані літератури вказують, що найефективнішим методом лікування при такому ускладнення є накладення захисної кишкової стоми [12,[18][19][20]. У нашому дослідженні ТМ діагностовано у 16 (3,31%) із 240 пацієнтів, без летальних випадків.…”