Lifelong Education Related Issues of Dance Group Leaders Within the Amateur Movement in Latvia

Abstract

As a country with a relatively small population (approximately 2 million), Latvia can take pride in the number of people who are practicing folk dance at amateur level. Based on 2015 information provided by the Latvian National Centre for Culture, this amateur movement counts 603 dance groups (over 12 000 dancers) and accordingly 417 dance group leaders. The main goal of dance group activities is to sustain the idea of national consciousness through the means of folk dance, which is a meaningful factor in the strengthening of national identity to progress to a modern and national country. The National Song and Dance Festival, which takes place every five years in Latvia and which is one of the UNESCO Masterpieces of Oral and Intangible Heritage of Humanity, is a significant tool for maintaining a national cultural environment within amateur dance. The festival combines artistic, national social and other functions of significance to social development.
 
 All above-mentioned conditions determined the research problem – how to develop dance group leader lifelong education programmes more successfully, in order for these to purposefully integrate participants of various levels of professionalism. The research aim is to analyse existing lifelong education contents available to dance group leaders, along with the challenges and risks they pose. The study predominantly makes use of empirical methods – lifelong education programme participant surveys and their analysis; analysis of the artistic performance of dance groups.

Особливості Професійної Підготовки Хореографів У Латвії: Огляд Хореографічно-Педагогічних Досліджень

“…Науковиця вивчає національну історію класичного балету у Латвії, і зазначає, що він є частиною національної культури, яка склалася в ході успадкування художньопедагогічних засад хореографічного мистецтва. Історію становлення та розвитку сучасного танцю, передумови розвитку танцювального фестивального руху в Латвії, принципи драматургії танцю, новітню моделі рухового навчання, наявного змісту освіти, доступного керівникам танцювальних груп, разом із викликами та ризиками, які вони несуть, проаналізовано в роботах R. Spalva (2006;2012;2015;2016;2017), зокрема проаналізовано сучасні танцювальні теорії R. Labans (1971), J. Smita-Autarde (1992) та розкрито структурні компоненти танцювальної композиції. Досліджуючи розвиток латиського танцю та особливості його композиції, аналізуючи розвідки J.…”

“…Педагогічні аспекти хореографічної освіти висвітлено в наукових розвідках S. Vītola (2008;2014;2017). Науковиця провела інноваційне дослідження, в якому проаналізувала сутність інтерпретації та виявила її значення у процесі навчання студентів класичному танцю.…”

“…У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що оволодіння танцювальною мовою є формою творчої діяльності, яка сприяє розумінню, пошуку сенсу діяльності та формуванню особистості. Також у роботах S. Vītola (2008;2017) пояснення компетентності вказує на те, що студент стикається з новими можливостями постійного вдосконалення досвіду, розвиваючи їх протягом усього життя.…”

“…Andrejs (1922), E. Siliľa (19391982), H. Sūna (1991, на підставі чого виявила та обґрунтувала зміст структурних компонентів латиського танцювального твору. В інших розвідках R. Spalva (2012;2016;2017) вивчила становлення традиції проведення фестивалів танцю шкільної молоді, визначила основні засади розвитку цієї традиції в сучасному суспільстві, проаналізувала класичні закони драматургії танцю та схарактеризувала їх реалізацію в процесі побудови композиції танцю. Результати дослідження «Удосконалення навичок танцювальної композиції під час навчального процесу в перспективі новітніх моделей моторного навчання» R. Spalva (2016) засвідчують, що успішне оволодіння вивченням танцювальної композиції проявляється за умови, якщо воно базується на певному танцювальному досвіді (народний танець, сучасний танець, спортивний танець та ін.)…”