Kasaty klasztorów w Galicji : wybór prac t.1

Chotkowski, Władysław; Gąsior, Anna; Królikowski, Janusz

doi:10.15633/9788374386906

Cited by 4 publications

(5 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Zostało ono założone wraz z klasztorem w latach 1775-1777 jako publiczne, sześcioklasowe gimnazjum. Bazylianie długo jednak nie mogli cieszyć się z prowadzenia tej placówki, gdyż w 1784 r. zarządzeniem cesarza Józefa II przekształcono ją w świecką szkołę główną 27 . W tym czasie Wadyński musiał dobrze wywiązywać się ze swoich obowiązków, ponieważ już w 1782 r., rok po swoim przybyciu do Drohobycza, został mianowany wicerektorem tamtejszego monasteru 28 .…”

Section: Kariera Zakonnaunclassified

Sozon Wadyński OSBM (1749-1815)

Lecyk

2023

kresy

View full text Add to dashboard Cite

SOZON WADYŃSKI OSBM (1749-1815): A BIOGRAPHICAL CONTRIBUTIONThis text is devoted to the life and activities of Sozon Wadyński OSBM (1749-1815), a Basilian from Podolia in the then Polish-Lithuanian Commonwealth. Lecyk recreates Wadyński’s biography, verifying known information and subjecting previously unused source materials to historical analysis. The author has tried to present the subsequent stages of the monk’s life against the background of the functioning of the Basilian Order and the political changes that took place in the Church after 1772 in the Austrian partition, where Wadyński stayed from the early 1780s. Lecyk describes the subsequent stages of his education and also discusses the conditions under which the monk developed his career in the structures of the order’s authorities, the eparchy and the bishop of Przemyśl. He explains why it finally broke down and answers the question of why Wadyński became the parish priest of a rural parish in Sośnica, located near Przemyśl. Thanks to materials obtained in particular from the State Archives in Przemyśl and the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv, it has been possible to present this previously unknown stage of the priest’s life and career. It has also allowed us to show the living and working conditions of the parish priest, to answer the question of his financial situation and what problems he had to struggle with in his pastoral work. The article also shows how a well-educated monk, whose life path destined him for a completely different role, coped with the role of a village parish priest. The text fills the gap in regional research and is also a contribution to the history of Greek Catholic parishes in Galicia in the first half of the 19th century.

show abstract

Section: Kariera Zakonnaunclassified

Sozon Wadyński OSBM (1749-1815)

Lecyk

2023

kresy

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…In the context of studying the antiquities of Ancient Halych, the sacred monument was studied by Yosyp Pelensky (Pelensky, 2018), Yaroslav Pasternak (Pasternak, 1998), Lev Chachkovsky and Yaroslav Khmilevsky (Chachkovskyi & Khmilevskyi, 1959). While exploring the Basilian monasteries of Galicia (Halychyna), the study of the above-mentioned monastery was analysed by the Ukrainian diaspora researcher of the church Mykhailo Wawryk (Vavryk, 1979) and the Polish researcher Władysław Chotkowski (Chotkowski, 1922). At the present stage, some aspects of the study of the history of Pitrytsky Monastery are covered by the Ukrainian historian and archaeologist Bohdan Tomenchuk (Tomenchuk, 2008) and the Polish researcher Beata Lorens (Lorens, 2014a;Lorens, 2014b).…”

Section: пітрицька обитель: визначна духовна пам'ятка галичиниmentioning

confidence: 99%

Пітрицька Обитель: Визначна Духовна Пам’ятка Галичини

КУГУТЯК¹,

КОРОЛЬКО²

2022

СІВ

View full text Add to dashboard Cite

Мета дослідження – на основі архівних і опублікованих матеріалів і наукових праць висвітлено географічне розташування, політичну та соціально-економічну історію Пітрицького Святоуспенського монастиря у період середньовіччя і нового часу. Цікаві маловідомі архівні документи з досліджуваної проблеми зберігаються у п’яти вітчизняних та зарубіжних архівних, бібліотечних і музейних установах. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, об’єктивності, використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна зумовлена введенням до наукового обігу маловідомих архівних і опублікованих джерел, що дає змогу розкрити недостатньо з’ясовані сторінки політичної та соціально-економічної історії Пітрицького Святоуспенського монастиря. Висновки. Пітрицька Святоуспенська обитель була забезпеченим, середнім за господарським значенням, монастирем Галичини. Перебуваючи у безпосередньому підпорядкуванні Галицького єпископа, монастир користувався повагою і авторитетом серед інших чернечих обителей краю. Тривалий час виконував роль духовного суду Галицької дієцезії. Упродовж своєї історії був тісно пов’язаний з Крилоським катедральним Святоуспенським монастирем. За відповідних історичних обставин виконував роль катедральної обителі. В Пітрицькій катедрі проходили чернече духовне подвижництво видатні церковні діячі. З приходом у 80 – 90-х рр. XVIII ст. австрійської влади докладено значних зусиль до ліквідації сотень монастирів у рамках церковно-монастирської реформи. У 1783 р., у зв’язку із закриттям крилоських Святоуспенського і Святоіллінського монастирів, Пітрич був приєднаний до обителі в Завалові, яка у 1799 р. також була ліквідована. За таких обставин, завершив свою 700-літню історію Пітрицький монастир – одна з визначних духовних пам’яток Галичини. Ключові слова: монастир, монах, митрополит, єпископ, церква, привілей, шляхта, монастирське володіння, інвентар, грамота.

show abstract

“…of course, [this should apply to] only soviet governments" (Vladimir lenin, Voennaja perepiska. 1917-1922gg. [Moskva: ogiz Gospolitizdat, 1987, pp.…”

mentioning

confidence: 99%

“…In response, I ordered to attack with asphyxiating chemical gases. hundreds, maybe even thousands of generals were killed Rossii 1918-1922(berlin: Vataga, 1924, p. 75. The bolsheVIK eXpansIon and oCCupaTIon of uKr aIne (deCeMber 1917(deCeMber -february 1918 mercilessly.…”

mentioning

confidence: 99%

A Recognition Question of a Genocide: Russian Atrocities in the North Caucasus

Kumuk

2023

AREI

View full text Add to dashboard Cite

Throughout history, violence has been an indispensable part of the Russian state tradition. Not only non-Russian subjects but also ethnic Russians have experienced their share of this tradition. In many cases, this tradition has turned into genocidal practices against non-Russian subjects. Due to the current political bottlenecks of the international community, this article focuses on the difficulties experienced in the recognition of these crimes against humanity and examines the genocidal practices of the Russian state in the North Caucasus, especially the Circassian Genocide in the nineteenth century. For more than two centuries, Russian state politics has been trying to erase the term “the Caucasus” as a geographical term in international public opinion and to make this region part of Southern Russia by cleansing or assimilating the indigenous North Caucasian nations. While the article focuses on the ‘velikorus’ (Great Russian) practices in the Tsarist and Soviet periods, it draws attention to the fact that there have been similar examples in the first thirty years of the so-called Russian federal state

show abstract

Kasaty klasztorów w Galicji : wybór prac t.1

Cited by 4 publications

References 0 publications

Sozon Wadyński OSBM (1749-1815)

Sozon Wadyński OSBM (1749-1815)

Пітрицька Обитель: Визначна Духовна Пам’ятка Галичини

A Recognition Question of a Genocide: Russian Atrocities in the North Caucasus

Contact Info

Product

Resources

About