Intravenous versus intracoronary streptokinase in acute myocardial infarction

Abstract

Summary: Nine studies specifically dealing with the comparison of intravenous streptokinase (IVSK) and intracoronary streptokinase (ICSK) in the treatment of acute myocardial infarction (MI) were analyzed to determine if IVSK is as efficacious as ICSK in achieving thrombolysis. Pooled data from the studies yielded success rates of 73% for IVSK and 72% for ICSK. Considering that the studies which did not perform preintervention angiogram may have overestimated the thrombolytic success rate in IVSK patients, there is a possibility that ICSK may be slightly more effective in achieving acute reperfusion. Bleeding complications were similar, and a systemic lytic state was observed in both treatment groups. No definitive conclusions can be drawn regarding the differences between groups in improvements of left ventricular function and mortality rates. ICSK has the advantage of direct documentation of reperfusion and spares the patient the risk of anticoagulation should the attempt fail. On the other hand, IVSK is cheaper, easier to administer, and can logistically be given earlier (even in the emergency room or ambulance) than ICSK; it is therefore more widely available, and may be the preferred mode of treatment in community hospitals where cardiac catheterization facilities are not readily available, if streptokinase is to be given at all.

Analytic Review: Thrombolytic Therapy in Acute Myocardial Infarction

“…Most studies showed insignificant differences in rates of reperfusion between ICSK and NSK. Pooled data [134] showed a recanalization rate of 73% for IVSK and 72% for ICSK. Angiography was performed prior to and during therapy with NSK in only four of these studies [119,121, 129,1.31].…”

Intracoronary Administration of Drugs in Clinical Practice

“…При цьому він зауважує, що в одного з пацієнтів нітрогліцерин значно покращив дистальне заповнення в субоклюзованій огинаючій гілці лівої коронарної артерії, у другого пацієнта часткове відновлення кровоплину в оклюзованій правій коронарній артерії та декілька негативних результатів при гострій тромботичній оклюзії передньої міжшлуночкової артерії. Тільки за один рік, з 1984 по 1985, пройшло дев'ять клінічних досліджень з порівняння внутрішньовенного та внутрішньокоронарного тромболізису [4]. Незважаючи на більш ефективний лізис тромбу, внутрішньовенне введення прирівняли до внутрішньокоронарного, ураховуючи ризики останнього.…”

“…Незважаючи на більш ефективний лізис тромбу, внутрішньовенне введення прирівняли до внутрішньокоронарного, ураховуючи ризики останнього. Та все ж таки більшість досліджень, проведених на початку 80-х років минулого століття, свідчать про переваги транскатетерного лікування [4,5,6,7,8]. Тобто ідея локальної дії на судину зсередини не нова й бере початок від перших етапів розвитку інтервенційної кардіології [9,10].…”