Internacjonalizacja w słowotwórstwie polszczyzny przełomu XX i XXI w. jako przykład jednostronnych kontaktów językowych

Abstract

Internationalization in early 21th-century Polish word-formation: an example of unidirectional language contact. Summary: The article attempts to provide an answer to the questions concerning dimensions and aspects of morphological phenomena which result from the internationalization of the Polish lexical stock, both at the turn of the 21th century and in recent years. The main objective of the paper is to show how new foreign loans influence the formation of (i) new loan-based complex derivatives, (ii) new compound expressions that are becoming more dominant, and (iii) new types of hybrid lexical items. The current tendency to undergo internationalization is viewed by the author as inextricably bound with “linguistic globalization” processes, which finds its confirmation in modern European languages, including Slavic languages. Streszczenie: Artykuł podejmuje próbę odpowiedzi na pytanie dotyczące zakresów i aspektów zjawisk morfologicznych, które wynikają z internacjonalizacji leksyki polszczyzny zarówno przełomu XX i XX w., jak i w ostatnich latach. Głównym celem pracy jest ukazanie jak pod wpływem nowych zapożyczeń są tworzone (i) nowe derywaty słowotwórcze; (ii) nowe composita, które obecnie coraz wyraźniej stają się dominujące; (iii) nowe typy struktur hybrydalnych. Zjawiska te są widziane jako zależne od tendencji do internacjonalizacji, związanej z językowymi procesami globalizacji, znajdującymi potwierdzenie we współczesnych językach europejskich, w tym słowiańskich.

Lexikální anglicismy v češtině

“…84 83 Na příkladech uplatňování anglicismů českými mluvčími při komunikaci na chatu to popisuje Svobodová 2007. Internacionalizaci polské slovotvorby zkoumá Waszakowa (2003Waszakowa ( , 2005Waszakowa ( , 2019. 84 Viz též Bozděchová (2019 a 2023) o tvoření substantivních, adjektivních, verbálních a adverbiálních anglicismů v češtině.…”

Грецизми В Українській Та Польській Мовах: Ідеографічний Та Лінгводидактичний Аспекти

“…Питання лексичних запозичень є одним із найбільш актуальних в українській та польській лексикології, зіставному мовознавстві, лінгводидактиці. Проблемі вивчення іншомовних запозичень у польській мові присвятили свої праці польські науковці М. Банько (Bańko 2007), А. Марковський (Markowski 2004), В. Копалінський (Kopaliński 1996), А. Фаловський (Fałowski 2022), Б. Вальчак (Walczak 2000), К. Вашакова (Waszakowa 2005). Українські науковці О. Пономарів (Пономарів 2002), Г. Півторак (Півторак 2006) та ін.…”

Вияв Тенденції Інтернаціоналізації У Сучасній Різностильовій Українській Лексиці

“…лінгвістичного гуртка 1929 р. до І з'їзду славістів. У науковій літературі описано особливості освоєння інтернаціоналізмів у сучасних слов'янських і неслов'янських мовах (Waszakowa 2005;Zemskai͡ a 2000;Klymenko і іn. 2008;Ohnheiser 2003) та ін.…”

“…У сучасній слов'янській лінгвістиці підтримане це широке розуміння інтернаціоналізму, яке, услід за В.В. Акуленком сформульоване К. Вашаковою в спеціальному дослідженні «Przejawy internacjonalizacji w słowotwórstwie współczesnej polszczyzny» (Waszakowa 2005) як міжнародної мовної одиниці з різним ступенем складності (слово, морфема або конструкція), яка має «формально і семантично близькі еквіваленти в мінімум трьох мовах, які представляють різні групи з погляду генетичної близькості» 1 (Waszakowa 2005, с. 29).…”