Intellectual Capital Management of the Country: World Experience and Domestic Realities

Abstract

Анотація. В статті обґрунтована доцільність та формалізована змістовність удосконалення управління інтелектуальним капіталом в Україні та світі. На основі проведеного аналізу світового досвіду країн світу нами систематизовано найбільш вагомі дієві практики, які мають результативність з точки зору управління та розвитку інтелектуального капіталу. Такий досвід було згруповано у відповідності до основних складових інтелектуального капіталу (структурного, клієнтського та людського капіталу) із стратегічними завданнями для їх впровадження в Україні. Враховуючи позитивні моменти зарубіжного досвіду управління інтелектуальним капіталом, доцільно адаптувати найкращі приклади враховуючи специфічні властивості та умови функціонування соціально-економічної системи України. У напрямку розвитку представлених складових елементів інтелектуального капіталу нами запропоновано використання такого світового досвіду: клієнтський капітал (розвиток національного бренду України, шляхом побудови національної ідентичності, стійкий розвиток культури і туризму); структурний капітал (диверсифікація методів щодо стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності й заходів щодо управління нематеріальними активами); людський капітал (дієва політика зайнятості й поширення дуальної освіти). Таким чином, використання світового досвіду потребує чіткої виваженості та коректності, які повинні бути адаптовані до соціально-економічних умов та ментальності України. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення управління інтелектуальним капіталом в Україні: щодо людського капіталу (сприяння підвищення оплати праці фахівцям наукової сфери й покращення матеріально-технічної бази; проведення популяризації науки серед молоді); щодо структурного капіталу (налагодження системи стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності; збільшення фінансування наукових досліджень; налагодження взаємозв'язку між різними складовими елементами інноваційної системи; сприяння доступності відповідної інноваційної продукції для різних верств населення); щодо клієнтського капіталу (організація моніторингу й регулювання питань захисту інтелектуальних прав на власність; становлення сприятливого інвестиційного клімату).

Розвиток Дослідницьких Компетентностей Молоді В Освітньому Середовищі Як Засіб Формування Інтелектуального Капіталу

“…Наразі в економічній літературі відсутнє однозначне визначення структури інтелектуального капіталу, проте переважна більшість дослідників [4,5,7,11] Спроможність працівника до інноваційної праці визначається перш за все, наявністю в нього набору унікальних компетентностей, що дозволяють йому створювати інноваційні продукти праці, продукувати нові знання та генерувати креативні ідеї. Актуальності набуває розвиток таких компетентностей у молоді, яка буде виходити на ринок праці в найближчому майбутньому або вже задіяна у сфері праці.…”

Управління Людськими Ресурсами В Міжнародних Компаніях: Концепції Талант-Менеджменту Та Мотиваційного Менеджменту

“…Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням управління людськими ресурсами в міжнародних компаніях присвячені праці О. Сталінської [1,2], С. Кравченко [3], Г. Назарової [4], І. Сурай [5], Є. Остропольської, Т. Шестаковської, Т. Ярового [6], О. Гавриш [7] та ін. Так, О. Сталінська вивчає функції системи управління людськими ресурсами [1], актуальні практики, що поширені серед провідних міжнародних компаній [2].…”