Informed, active, empowered: research into workers’ information literacy in the context of rights at work

Abstract

The paper reports the findings of research into information literacy in the context of workers’ rights in Croatia. It analyses workers’ information behaviour and the ways in which they obtain and use information to seek the protection of their rights. The paper aims to map out a new research framework for information literacy situated at the junction of workplace and critical information literacy. Quantitative data were collected by an online questionnaire with 50 primarily close-ended questions on a nationally representative sample of N=500 employed workers. Quantitative analysis was carried out on the data employing SPSS and Excel. Higher levels of being informed and information competences, and active information behaviour, lead to less frequent violations of workers’ rights and to a greater readiness to seek the protection of, and fight for, those rights. The findings confirm the importance of information literacy in the prevention of violations of rights and in mounting effective opposition when these occur, and in the empowerment of workers to seek their protection and improvement. The results allow further delineation of the information literacy practices of workers. The paper brings the first attempt to look into the prospect of the critical workplace information literacy construct.

Міжнародний Досвід Розвитку Інформаційної Компетентності Публічних Службовців

“…Аналіз наукової літератури [4; 29] надав нам можливість окреслити структуру інформаційної компетентності публічних службовців та виокремити такі групи навичок та вмінь, як уміння працювати з базами даних та інформаційними реєстрами; уміння виконувати аналітичні завдання, зокрема відбір та обробка інформаційних матеріалів; уміння забезпечувати інформаційну взаємодію в межах професійного середовища, а також безпеку інформації. Водночас хорватські дослідники Д. Собота та С. Спіранець [7] зазначають, що структура інформаційної грамотності працівників державного сектору охоплює такі складові, як інформаційна обізнаність (розуміння того, яка інформація потрібна для виконання професійних завдань); навички пошуку інформації (здатність ефективно знаходити та отримувати доступ до необхідної інформації за допомогою різних інструментів і технологій, таких як бази даних, державні архіви та онлайн-ресурси); оцінка інформації (оцінювання достовірності, точності та актуальності інформації з різних джерел); управління інформацією (ефективне впорядкування, зберігання та пошук інформації, забезпечення доступу до інформації та її використання, а Інформаційна компетентність Здатність ефективно орієнтуватися в цифровому та нецифровому інформаційному просторі; передбачає критичну оцінку джерел інформації, розуміння етичного її використання та розвиток навичок її створення та обміну нею [9] Багатогранна конструкція, яка охоплює технічні навички для пошуку інформації, когнітивні навички для оцінки її актуальності та якості й метакогнітивні навички для управління інформацією в різних контекстах, що також стосується академічних та професійних умов [6] Інтеграція цифрової грамотності та навичок критичного мислення, необхідних для ефективного управління інформацією [11] також ведення документації); етичне та правове розуміння інформації (розуміння етичних і правових наслідків використання інформації, зокрема конфіденційності даних, безпеки, права інтелектуальної власності тощо); комунікативні навички (навички ефективного спілкування та представлення інформації в чіткій, стислій та належній формі, використовуючи відповідні формати й канали); володіння різноманітними ІКТ для збору, обробки та поширення інформації). Виокремлюють первинний, підвищений та експертний рівні володіння інформаційною компетентністю [4].…”

“…Особливу увагу варто приділити дослідженням І. Хомишина [3], у яких розкрито особливості публічної служби в умовах війни. Водночас низка вітчизняних на зарубіжних дослідників визначили процеси формування професійних компетентностей публічних службовців та стратегії їх розвитку (О. Стрельченко [2], К. Копняк, В. Покиньчереда [5], С. Нікоу, М. Де Реувер [6], Д. Собота та С. Спіранець [7]).…”