Influence of the Eviscerated Bowel Status on Digestive Tract Motility Recovery After Surgery for Gastrochisis in Neonates

The first experience of lengthening enteroplasty for short bowel syndrome in a one-month-old baby in Ukraine

“…Ушкодження евентрованого кишечника при ГШ відбувається внутрішньоутробно та є первинною причиною порушення відновлення моторної функції шлунково-кишкового тракту в післяопераційному періоді, захворюваності та летальності цих новонароджених [2,5,14]. Спектр інтестинальних уражень є варіабельним, від повної відсутності до наявності виразних патологічних змін евентрованого кишечника [14]. У разі виразних запальних змін інтестинальна атрезія під час первинного оперативного лікування може не діагностуватися [8,20].…”

“…У разі виразних запальних змін інтестинальна атрезія під час первинного оперативного лікування може не діагностуватися [8,20]. Перебіг післяопераційного періоду в новонароджених із різними ступенями ураження середньої кишки різниться, що має вирішальний вплив на тактику хіру ргічного лік ування ускла дненого ГШ [9,13,14,16]. Для корекції інтестинальних ускладнень під час первинного оперативного лікування ГШ хірурги застосовують накладання первинного анастомозу, виведення кишкових стом із вторинним створенням анастомозу, а також інтактне занурення кишечника у черевну порожнину із забезпеченням декомпресії проксимального атрезованого кінця довгим ентеральним зондом та вторинним проведенням кишкової пластики, коли зменшуються ознаки запалення, набряку кишки та нашарування фібрину [3,8,13].…”

“…Для корекції інтестинальних ускладнень під час первинного оперативного лікування ГШ хірурги застосовують накладання первинного анастомозу, виведення кишкових стом із вторинним створенням анастомозу, а також інтактне занурення кишечника у черевну порожнину із забезпеченням декомпресії проксимального атрезованого кінця довгим ентеральним зондом та вторинним проведенням кишкової пластики, коли зменшуються ознаки запалення, набряку кишки та нашарування фібрину [3,8,13]. Аналогічно ізольованій інтестинальній атрезії, хірургічна корекція дилатації проксимальної тонкої кишки при закритому ГШ має вкрай важливе значення, ураховуючи посилення синдрому короткої кишки та залежності від парентерального харчування після проведення її резекції [14].…”

“…4). Під час операції вирішено застосувати ентеростомію за Мікулічем, враховуючи персистенцію запальних змін низведеного раніше евентрованого конгломерату середньої кишки та достовірно подовжений термін відновлення його перистальтичної активності [14]. На нашу думку, накладання анастомозу між проксимальною та дистальною атрезованою кишкою, що знаходиться у стані запального конгломерату, неодмінно призводить до постнавантаження на анастомоз, зростання інтралюмінального тиску в привідній кишці та розвитку вторинної неспроможності анастомозу.…”