Increased risk of modality failure with higher serum uric acid level in continuous ambulatory peritoneal dialysis patients: a prospective cohort study

He, Siyu; Xiong, Qinmei; Li, Li; Lin, Xuechun; Zhao, Jing; Guo, Xing Peng; He, Yuqin; Liang, Wangqun; Ying, Chenjiang; Zuo, Xuezhi

doi:10.1080/0886022x.2022.2035762

Cited by 3 publications

(1 citation statement)

References 48 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Так, продемонстровано, що гіперурикемія, індукує EMT культивованих перитонеальних мезотеліальних клітин шляхом активації сигнального шляху TGF-β1/Smad3 і факторів транскрипції [32,39]. Клінічно, висока концентрація сечової кислоти крові статистично значущо асоціювалась зі зниженням резидуальної функції нирок, високою транспортною характеристикою та загальною смертністю ПД пацієнтів [39][40][41]. Аналогічні результати були отримані і для оксалової кислоти.…”

Section: Nephrology Schoolunclassified

Peritoneal dialysis and peritoneal fibrosis: molecular mechanisms, risk factors and prospects for prevention

Stepanova

Snisar

Burdeyna

2022

Ukr. J. Nephrol. and Dial.

View full text Add to dashboard Cite

Peritoneal dialysis (PD) leads to structural and functional changes in the peritoneal membrane, the endpoint of which is peritoneal fibrosis. Peritoneal fibrosis is diagnosed in 50% and 80% of PD patients within 1 and 2 years of treatment initiation, respectively. A key role in the development of peritoneal fibrosis is played by mesothelial-mesenchymal transformation, a complex biological process of transition from mesothelium to mesenchyme. This review summarizes the current knowledge on the changes in peritoneal function and morphology, the molecular mechanisms of peritoneal fibrosis development, and its clinical consequences during PD. Special attention is given to established and potential risk factors for peritoneal fibrosis, and existing prevention strategies are considered.

show abstract