Imperial Knowledge: Russian Literature and Colonialism

Terras, Victor; Thompson, Ewa M.

doi:10.2307/40156018

Cited by 15 publications

(3 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…A specific role of Russia in this comparative decolonial project has yet been conflicting. While itself an imperial power and a colonizing nationnot least in relation to the Eurasian landmass and peoples it has absorbed -"Russia engaged in a massive effort to manufacture a history, one that stands in partial opposition to the history created by the West" (Thompson 2000, 23 in Koplatadze 2019). Russia's 'Janusfaced' colonial practicesconstructed against Russia's neighbors but also portrayed by the state as outside Western modernity and, therefore, as a form of decolonization (Tlostanova 2003)make it an interesting and conflicting voice in this debate.…”

Section: Russian Lineages In Postcolonial Debatesmentioning

confidence: 99%

More-Than-State Ontologies of Territory: Commoning, Assembling, Peopling

Smirnova

Golubchikov

2023

Annals of the American Association of Geographers

View full text Add to dashboard Cite

The idea of territory as a bounded, state-centric enclosure has been recently confronted with the help of decolonial insights. This paper attempts to overcome the resultant dichotomies between the statist and organic readings of territory by demonstrating how the making of the Russian state has been contingent on decolonial narratives and territorial imaginaries that have far exceeded the notions of the state as such. The Russian political geographic traditions have historically allowed for the coexistence of multiple and heterogeneous conceptions of territory, which were varyingly assembled to fit specific geo-political intentions. This paper delineates three ontological origins of the Russian territory that have consequently played key part in shaping the Russian territorial politics: (i) the ontology of commoning, deriving inspiration from communal land use and the collective autonomy of the peasant society, (ii) the ontology of assembling, grounded in the anthropogeographical imaginary of the 'borderless' Eurasian landmass and its nomadic livelihoods, and (iii) the ontology of peopling, grounded in the taxonomies of modernization and rational distribution of human subjects. Scrutinizing the interplay of these ontologies extends the understanding of the porosity and plurality of the concept of territory and offers insights into the roots of Russia's own geo-political worldviews and their coloniality.

show abstract

Section: Russian Lineages In Postcolonial Debatesmentioning

confidence: 99%

More-Than-State Ontologies of Territory: Commoning, Assembling, Peopling

Smirnova

Golubchikov

2023

Annals of the American Association of Geographers

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Романтична настанова для російської літератури виявляється глухим кутом, оскільки збігається із періодом золотої доби російської літератури, що стала підґрунтям ідеології, якою імперія користується досі; оскільки митець -так чи так посібник держави, навіть якщо їй у чомусь суперечить. Повертаючись до тези Томпсон про завойовану повагу до культури, згідно з якою Росія -це не країна з армією, а армія з країною, де повага інших до її культури базується на мілітарній загроженості 43 , російська культура є політизованою за самою своєю суттю, тому аполітичність Бродського -міф, вибудуваний на імперській культурній традиції, анахронізмі, який продовжує рухатися орбітою застарілих європейських ідей, на свідомому особистому бажанні «вписати» самого себе до «квазі-релігійного образу російської інтелігенції» 44 в екзилі та на прагненні повністю відмежуватися від реального травматичного минулого.…”

Section: міф бродськогоunclassified

Імперська візія Іосіфа Бродського у репрезентації венеції (на матеріалі есею “Watermark”)

Кравченко

2023

Misto: istor. kult. susp.

View full text Add to dashboard Cite

Нині як ніколи необхідний неупереджений, уважний та критичний підхід до російської літератури, зокрема, до тієї її категорії, яку критики прочитують як аполітичну, оскільки наявні дослідження, на жаль, часто не відображують реального стану речей, приховують факти, які не вписуються до традиційної імперської культурної міфології, та загалом виконані в межах усталеної ідеології. У цій роботі розглядається конструювання імперської ідентичності Іосіфа Бродського – російського поета, есеїста, публічного інтелектуала та Нобелівського лауреата від 1986-го року. На прикладі есею “Watermark” аналізується один із проявів імперськості у творчості Бродського, а саме колоніальне ставлення до жінки, топос завоювання міста як завоювання жінки, ставлення до реперезентованих у тексті колоніальних суб’єктів. Фокусом дослідження є авторський міф Бродського та те, як він корелює з мотивом завоювання Венеції в есеї “Watermark”.

show abstract

“…Першим же «чисто» постколоніальним дослідженням, присвяченим Східній Європі, вважають книгу Єви Томпсон «Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм», що вийшла у 2000 р. (Thompson, 2008). Застосовуючи методологію, яку Е. Саїд використав для аналізу англійської та французької літератур, вона дослідила у творах класичної російської літератури імперсько-колоніальні наративи.…”

Section: східна європа у світлі постколоніального дискурсу: аналіз на...unclassified

Eastern Europe Through Postcolonial Prism: Analysis of Scientific Research

Poliakov

2023

МПД

View full text Add to dashboard Cite

The article examines the application of postcolonial theory to the analysis of the political transformations in post-communist countries in Eastern Europe. The question of the relevance of the application has become particularly important after the Russian full scale invasion of Ukraine. The question of the relevance of the application has become particularly important after the Russian full-scale invasion of Ukraine. There is an obvious contradiction between the wide-spreading usages of the terms colonialism in the public discourse to characterize the essence of Russian aggressive policy and the near absence of scientific interpretation of this dramatic conflict from the postcolonial researchers. In order to investigate the reasons for the situation, the article raises the question about “double silence” – mutual ignoring by both postcolonial researchers of the Eastern European region and researchers of post-communist transformations of the colonial experience of Eastern European countries. We used a content analysis of the post-colonial scientific for the period from 2000 to obtain data on the number of publications about Eastern Europe. The content analysis proves the idea of the marginal character of Eastern European research within the framework of postcolonial theory and shows the complete absence of scientific interpretation of the Russian-Ukrainian war from a postcolonial perspective. The article considers the main reasons for this situation: the low level of interest in the region of Eastern Europe from Western scholars; the Marxist views of many researchers, which exclude the possibility of identifying colonialism not only with the capitalist states of the West but also with the socialist USSR; the dominance of the Russian-centric discourse in the scientific community. At the same time, examples of the combination of postcolonial theory and transitology to the analysis of social and political transformations in the region of Eastern Europe are given.

show abstract

Imperial Knowledge: Russian Literature and Colonialism

Cited by 15 publications

References 0 publications

More-Than-State Ontologies of Territory: Commoning, Assembling, Peopling

More-Than-State Ontologies of Territory: Commoning, Assembling, Peopling

Імперська візія Іосіфа Бродського у репрезентації венеції (на матеріалі есею “Watermark”)

Eastern Europe Through Postcolonial Prism: Analysis of Scientific Research

Contact Info

Product

Resources

About