Impact of technologically processed rapeseeds on the content of glucosinolates

Abstract

Мета дослідження-визначити вміст глюкозинолатів у насінні ріпаку та продуктах його переробки залежно від технологічних прийомів його переробки на різних переробних підприємствах. Матеріали та методи. Дослідження проводились з використанням товарного насіння ріпаку, а також побічних продуктів його переробки на олію-шроту та макухи. Зразки вихідних та кінцевих продуктів переробки були відібрані на тих підприємствах України, які останні кілька років займалися переробкою ріпакового насіння. Біохімічний аналіз зразків насіння, шроту та макухи проводили відомими методами. Для аналізу отриманих результатів використовували розрахункові та аналітичні методи досліджень. Результати. Як показали дослідження, зниження вмісту глюкозинолатів відбувається також в процесі промислової переробки товарного насіння ріпаку на олію. При цьому на олієекстракційних підприємствах цей показник знижується на 50 %, а на підприємствах, де відсутні етапи екстракції і тостурування-на 25 %. Аналіз показав, що вміст глюкозинолатів у вітчизняних продуктах переробки ріпакового насіння (макуха, шрот) на даному етапі складає в середньому 25 мкмоль/г. Однак цей рівень є покищо вищим від того, за яким вважається, що використовувати їх в годівлі моногастричних тварин можна без обмежень, оскільки тоді вміст глюкозинолатів в цих продуктах не повинен перевищувати 20 мкмоль/г. Висновки. Вміст основних антипоживних речовин у ріпаковому шроті/макусі вітчизняного виробництва в поточному році складав 25,1-25,8 мкмоль/г с.р., що поки що є вищим за рівень, який дозволяє використовувати дані продукти переробки ріпакового насіння в годівлі моногастричних тварин без обмежень Ключові слова: ріпак, насіння, макуха, шрот, технологія переробки, глюкозинолати, ефективність використання, годівля