Impact of COVID-19 on the agrarian sector and country’s food security

Abstract

The purpose of the article is to systematize the impact factors of quarantine measures related to COVID-19 on the agrarian sector and food security and assess their socio-economic consequences. Research methods. The methodological basis of the research is a systematic approach to the study of the studied phenomena and processes and dialectical method of cognition, that which allow to comprehensively consider the processes, related to the impact of the COVID-19 pandemic and quarantine restrictive measures on the agrarian sector and food security of the country. When generalizing the theoretical and methodological aspects of the study, systematizing the factors of impact, the techniques of the abstract-logical method, analysis and synthesis, induction and deduction, analogy and comparison were used. In order to assess the trends in the development of the agrarian sector in analytical studies, economic and statistical methods were used (comparative analysis, relative values, trend analysis etc.). Research results. The impact factors of quarantine measures related to COVID-19 pandemic on the agrarian sector with the selection of ten groups of stimulants and disincentives, exogenous and endogenous effects have been identified and systematized. This made it possible to determine the synergistic effect of their interaction. The socio-economic consequences of the spread of the COVID-19 pandemic and restrictive measures on the domestic agrarian sector and food security were assessed in the following areas: production of agri-food products, its sales in domestic and foreign markets, investments, efficiency of economic activity, rural labor market, employment in the agrarian sector. Scientific novelty. Theoretical and methodological provisions, scientific-methodical and practical approaches to systematization of impact factors of quarantine measures and the spread of COVID-19 pandemic on agrarian sector, food security and assessing the degree of their influence on the socio-economic development of the industry are substantiated. Practical significance. The principal thesis and conclusions set out in the article have been brought to the level of practical recommendations, the implementation of which will allow to substantiate management decisions in the implementation of effective state policy for the development and support of the agrarian sector, ensuring the adaptability of national producers to restrictive quarantine measures in the context of COVID-19 pandemic spread. Tabl.: 5. Figs.: 1. Refs.: 29.

Проблеми Та Перспективи Розвитку Міжнародного Підприємництва На Прикладі Сільгоспвиробників Польщі Та України

“…Тематика нечисленних публікацій за цією проблематикою є широкою та доволі фрагментарною, вона розгортається в межах різних наукових напрямків: економіки, менеджменту, публічного управління, права та культурології, що не дає можливості висвітлення цілісної картини та актуального стану розвитку міжнародного підприємництва, що, на наш погляд, може бути пояснено відсуванням цієї проблематики на задній план через домінування в останнє п'ятиріччя таких глобальних проблем, як пандемія КОВІД-19 та війна в Україні, що значно вплинули на стан міжнародного підприємництва. Таким чином, публікації зазначеної проблематики переважно датуються передковідними роками, і серед авторів тут такі українські науковці, як: Д. С. Бутенко (здійснив оцінку рівня розвитку підприємницької діяльності в Україні на засадах методики оцінки міжнародного підприємництва) [1], А. Г. Драбовський та Ю. М. Ярова (виокремили особливості міжнародного досвіду державного регулювання реалізації потенціалу розвитку малого підприємництва на сільських територіях) [2], В. В. Іванієнко та Д. А. Шипова (розкрили особливості такого аспекту міжнародного підприємництва як корпоративна соціальна відповідальність) [3], О. М. Крук, О. В. Балашова та О. І. Гамора (розглянули перспективи вдосконалення розвитку міжнародних економічних відносин і спільного підприємництва в сучасних умовах) [4], М. О. Наумова (охарактеризувала прогресивний міжнародний досвід розвитку соціального підприємництва та можливості запозичення його в Україні) [5], А. М. Сахно та С. В. Доцюк (проаналізували міжнародний досвід державної підтримки підприємництва в аграрному секторі економіки) [6], О. В. Ходаківська та О. М. Могильний (провели глибинний історико-компаративний аналіз аграрних відносин, що мали місце за останні півтора століття на землях України) [7], Є. В. Чеботарьов (зосередив увагу на національних ділових культурах як вихідної основи міжнародного підприємництва [8] та ін.…”

Innovative strategies to minimize the risks of the rural population with regard to sheltered employment caused by the coronavirus pandemic and institutional constraints

“…За результатами анкетного опитування представників органів місцевого самоврядування щодо впливу COVID-19 на діяльність ОТГ з'ясовано наступне: з різних причин майже у всіх громадах зменшилася дохідна частина бюджетів, суттєво скоротилися зайнятість і доходи населення. При цьому місцевими органами не надавалася підтримка господарюючим суб'єктам, підвищилися ціни на базові харчові продукти, а в окремих селах були проблеми з їх постачання тощо [32].…”

Formation of institutional components of cooperative development of alternative energy in the agricultural sector of economy

“…На початку нинішнього століття популярною стає концепція екологічно безпечного і соціально справедливого економічного зростання, що передбачає поетапне формування нового типу економіки, яка в зарубіжній, а віднедавна й у вітчизняній практиці відома під назвою «зелена економіка». Зазначений напрям екологозбалансованого розвитку супроводжується зростанням частки інвестицій в екологобезпечні та енергоощадні технології [15]. Альтернативна енергетика виступає однією з основ функціонування «зеленої економіки», в тому числі в аграрному секторі.…”