Проведено клінічне обстеження, генеалогічний і молекулярно-генетичний аналіз пробандів та осіб групи ризику з трьох сімей зі синдромом Пейтца-Єгерса. У пробандів і двох обстежених родичів були підтверджені мутації гена STK11 в екзонах 1, 2, 3 і 4, що призводили до вкорочення білків і втрати кіназної актив-ності. Середній вік маніфестації кишкових симптомів становив 25 (16-34) років. Типовими ознаками цього синдрому були конгломерати гамартомних поліпів, а також тонко-тонкокишкові й тонко-товстокишкові інвагінації. Поліпи виявляли в різних відділах шлунково-кишкового тракту: в шлунку, тонкій кишці, жовчному мі-хурі та в товстій кишці. Меланінова пігментація була важливим позакишковим мар-кером цього захворювання. У пробандів із гамартомним синдромом спостерігали порушення репродукційної функції, а також природжені аномалії розвитку. У двох близькоспоріднених родичів пробандів діагностували рак тонкої і товстої кишок у молодому віці. Для раннього виявлення онкологічних захворювань пацієнтам зі синдромом Пейтца-Єгерса необхідні регулярне проведення ендоскопічних обсте-жень із обов'язковим оглядом тонкої кишки, ультразвукове дослідження внутрішніх органів, мамографія, визначення мутацій гена STK11 і консультація генетика для виявлення осіб групи ризику.Ключові слова: генеалогічний аналіз, синдром Пейтца-Єгерса, мутації гена STK11, рак тонкої і товс тої кишок.
ВСТУПСиндроми гамартомного поліпозу -це група захворювань, що успадковуються за автосомно-домінантним типом і зумовлюються мутаціями чотирьох генів. Сімейну маніфестацію гамартомного поліпозу описано при ювенільному поліпозі, Biol. Stud. 2014: 8(1); 45-52 •