Genotypic analysis of nodule bacteria nodulating soybean in soils of Ukraine

Krutylo, D.V.; Зотов, В. С.

doi:10.1134/s2079059715020057

Cited by 10 publications

(6 citation statements)

References 22 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Проведені в останні десятиліття в Україні дослідження показали, що ґрунтові популяції ризобій різняться за щільністю та якісним складом і є досить гетерогенними. У результаті аналізу морфолого-культуральних, фізіолого-біохімічних та генетичних властивостей штамів ризобій сої, виділених із ґрунтів різних регіонів України, виявлені бульбочкові бактерії [1,23,24], які істотно відрізняються від типових повільнорослих симбіонтів сої виду Bradyrhizobium japonicum, описаних раніше [25]. Виділені штами характеризуються підвищеною швидкістю росту і були умовно названі «штамами з інтенсивним ростом».…”

unclassified

Formation of the Nitrogen-Fixing Potential and Productivity of Soybean Varieties Selected at the Institute of Feeds and Agriculture of Podillia of NAAS

Petrychenko¹,

Kobak²,

Chorna³

et al. 2018

Mikrobiol. Z.

View full text Add to dashboard Cite

Метою було дослідити формування азотфіксувального потенціалу та продуктивності різних сортів сої селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН залежно від бактеризації на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах в умовах Лісостепу правобережного. Методи. Мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні, газова хроматографія. Для визначення кількості та маси бульбочок використовували метод монолітів. Результати. Наведено результати досліджень впливу бактеріального препарату−інокулянту Оптімайз 200 (діюча основа − штам Bradyrhizobium japonicum 61А273) на динаміку формування та продуктивність соєво-ризобіального симбіозу за наявності в ґрунті фонових популяцій ризобій сої. Визначено азотфіксувальний потенціал та урожайність насіння сортів сої селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН за дії бактеризації. Виявлено, що бактеризація біопрепаратом Оптімайз 200 підвищує ефективність симбіотичної системи сої і, як наслідок, забезпечує збільшення урожаю та поліпшення його якості. Висновки. Доведено, що в умовах Лісостепу правобережного на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах бактеризація насіння біопрепаратами на основі штамів Bradyrhizobium japonicum покращує формування та функціонування симбіотичного апарату сої навіть на фоні ґрунтової популяції бульбочкових бактерій. Бактеризація насіння сої сприяє збільшенню біологічно фіксованого азоту на 27-37 %, урожайності сої-на 38-47 % та вмісту сирого протеїну-до 38,8 %. Встановлена пряма залежність та сильні позитивні кореляційні зв'язки між кількістю біологічно фіксованого азоту та продуктивністю сортів сої.

show abstract

unclassified

Formation of the Nitrogen-Fixing Potential and Productivity of Soybean Varieties Selected at the Institute of Feeds and Agriculture of Podillia of NAAS

Petrychenko¹,

Kobak²,

Chorna³

et al. 2018

Mikrobiol. Z.

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Раніше нами було показано, що популяції бульбочкових бактерій сої в ґрунтах України представлені двома групами штамів: із повільним та інтенсивним ростом, які суттєво розрізняються за фенотиповими та генотиповими властивостями [7,8]. Методом аналітичної селекції отримано нові високоефективні штами ризобій сої з повільним та інтенсивним ростом, які використовуються як біоагенти препаратів для сої.…”

unclassified

Survival of Bradyrhizobium japonicum Strains in Soil at their Introduction into Soybean Agrocenosis

Krutylo¹

2018

Mikrobiol. Z.

View full text Add to dashboard Cite

Оцінити здатність штамів Bradyrhizobium japonicum з повільним та інтенсивним ростом приживатись у ґрунті та тривалий час зберігати симбіотичну активність. Методи. Приживаність штамів-інокулянтів у ґрунті вивчали у польових дослідах із соєю (Glycine max (L.) Merr.). Як рослини-пастки для ризобій сої використовували вигну китайську (Vigna unguiculata (L.) Walp.), маш (Vigna radiata (L.) Wilczek) та квасолю адзукі (Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi). Наявність досліджуваних штамів у бульбочках визначали у реакції аглютинації із застосуванням специфічних антисироваток. Морфолого-культуральні властивості ізолятів бульбочкових бактерій вивчали згідно загальноприйнятих методик. Секвенування 16S-23S рДНК ризобій здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі ABI 3130 Genetic Analyser. Результати. Штами B. japonicum з різною швидкістю росту були інтродуковані в агроценоз сої у перший рік експерименту. За вирощування сої в монокультурі спостерігалось поступове витіснення штамом з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 повільнорослих ризобій (B. japonicum 46, B. japonicum М8 та B. japonicum 634б) із бульбочкових популяцій. На четвертий рік досліджень зазначені штами були відсутні у бульбочках сої, однак зберігались у ґрунті як сапрофітні мікроорганізми. Їх присутність виявлена за використання рослин-пасток, які вступали з інтродукованими мікроорганізмами у симбіотичні взаємовідносини. Частка штамів із повільним ростом у бульбочках різних видів вигни коливалась у межах від 2,1 до 58,3%. Наявність повільнорослих штамів у бульбочкових популяціях вигни китайської, машу та квасолі адзукі доведена мікробіологічними, серологічними (належність до серогруп 46, М8, 634б) та молекулярно-генетичними методами. За результатами сиквенсу послідовностей ITS-регіону ризобії з бульбочок машу показали 99,4-99,8% ідентичності зі штамами B. japonicum, депонованими у GenBank. Найвищий рівень гомології (99,9-100,0%) відмічено із штамом B. japonicum КС23, який є типовим представником серологічної групи М8. Висновки. Інтродуковані у агроценоз сої штами B. japonicum з повільним та інтенсивним ростом зберігаються у ґрунті тривалий час. Вони займають свою екологічну нішу в місцевому ризобіальному угрупованні, але мають різні стратегії існування ex planta та in planta. Впродовж п'яти років співвідношення досліджуваних штамів у бульбочкових популяціях сої суттєво змінюється: від наявності всіх штамів у бульбочках до повного домінування штаму з інтенсивним ростом B. japonicum КВ11 та переходу повільнорослих ризобій до сапрофітного існування.

show abstract

“…Їх представляють дві групи штамів: з повільним та інтенсивним ростом, що різняться за фенотиповими та генотиповими властивостями. Повільнорослі ризобії віднесено до кількох генетичних груп: USDA 4, USDA 6 та USDA 110, тоді як інтенсивнорослі штами є менш різнорідними -вони належать до однієї генетичної групи USDA 123 [6]. На основі відібраних активних штамів сформовано колекцію бульбочкових бактерій сої з різною швидкістю росту.…”

unclassified

Correction of soil rhizobial communities under introduction of Bradyrhizobium japonicum of different genetic groups

Крутило¹,

Надкернична²,

Шерстобоєва³

et al. 2018

Agroecological Journal

View full text Add to dashboard Cite

Genotypic analysis of nodule bacteria nodulating soybean in soils of Ukraine

Cited by 10 publications

References 22 publications

Formation of the Nitrogen-Fixing Potential and Productivity of Soybean Varieties Selected at the Institute of Feeds and Agriculture of Podillia of NAAS

Formation of the Nitrogen-Fixing Potential and Productivity of Soybean Varieties Selected at the Institute of Feeds and Agriculture of Podillia of NAAS

Survival of Bradyrhizobium japonicum Strains in Soil at their Introduction into Soybean Agrocenosis

Correction of soil rhizobial communities under introduction of Bradyrhizobium japonicum of different genetic groups

Contact Info

Product

Resources

About