Genetic Forms of Growth Hormone Insufficiency, Peculiarities of Clinic and Diagnostic

Abstract

74Серед всіх гормонів, що відповідають за зріст дити-ни, ключовими є гормон росту і тканинні ростові фак-тори, головним чином, інсуліноподібний фактор росту.Гормон росту -одноланцюговий поліпептид з двома поперечними дисульфідними зв'язками між цистеїнових групами, який секретується в клітинах передньої долі аденогіпофізу. Ген, відповідальний за синтез ГР (GR1), локалізований на довгому пле-чі 17-ї хромосоми (17q 22-24). Найбільш активною формою ГР є 22К-ГР з молекулярної масою 21500 дальтон, що складається з 191 амінокислоти. На частку цієї форми припадає до 95% загальної кіль-кості ГР. Форма 20К, що включає 176 амінокислот і має молекулярну масу 20 тис. дальтон, володіє зна-чно меншою активністю. Фізіологічна роль інших форм ГР незначна [1,2].Біологічні ефекти ГР досить різноманітні. У ді-тей і підлітків основним ефектом є стимуляція поздо-вжнього (лінійного) росту трубчастих і в меншій мірі губчастих кісток. Показано, що ГР здатний стимулю-вати ріст кісткової тканини без паралельної актива-ції ІФР-1 у печінці, проте не виключається і можлива роль ІФР-1, який утворюється безпосередньо в ділян-ці епіфізарної ростової пластинки (O.G.P. Isaksson, 1982). Крім того, існує гіпотеза так званого подвій-ного ефекту гормону росту (H. Green і співавт., 1985), згідно з якою ГР спочатку ініціює диференціювання різних клітин-попередників сполучної тканини, після чого ІФР-1 впливає на ріст клону цих клітин.Крім прискорення поздовжнього росту кісток, ГР бере участь в системі регуляції метаболізму кістко-вої тканини. ГР впливає на білковий, вуглеводний, жировий обміни і водно-електролітний баланс; во-лодіє анаболічною дією, посилює синтез білка, не впливаючи на протеоліз, збільшує число клітин в м'язовій тканині, сприяє затримці азоту в організмі; має виражену ліполітичну дію, підвищуючи число адипоцитів, але в той же час має ряд ефектів, спря-мованих на зменшення розмірів зрілих адипоцитів, що, в кінцевому підсумку, призводить до зниження загального обсягу жирової тканини [3,4].Генетично зумовлені форми дефіциту СТГ можна поділити на: автосомно-рецесивні, автосомно-домі-нантні та зчеплені з Х-хромосомою. До автосомно-рецесивних форм відносять -тип IA: делеція гену СТГ, тип ІБ, карликовість Коварскі та нанізм Ларо-на. Тип II -це автосомно домінантна форма дефі-циту СТГ. Х-зчеплений рецесивний тип -це тип III.Автосомно-рецесивні форми дефіциту СТГ Тип ІА. (Син.: ізольований дефіцит гормону рос-ту, примордіальний нанізм, гіпофізарний нанізм І) (ОМІМ 262400) Уперше ця форма недостатності СТГ описана Іл-лігом у 1970 році.Виникає внаслідок мутації в гені гормону росту GH1 (МІМ 139250), який розташований на 17q23.3. Делеції рамки зчитування, і нонсенс мутації призво-дять до відсутності ГР із тяжкою карликовістю; при введенні екзогенного гормону росту у пацієнтів часто утворюються антитіла до ГР [5,6].Клінічно проявляється пропорційною низько-рослістю із зниженням швидкості зросту, що є про-відною ознакою захворювання [7,8]. Затримка кіст-кового віку і відсутність кісткових дисплазій та хронічних захворювань є додатковими критеріями...