Gender Genealogy of Reading as Cultural Practice

Abstract

присвячена дослідженню культурологічного аспекту роботи з текстами у європейській культурі. З'ясовано методологічні засади потрактування поняття «практика» у філософському та соціологічному дискурсах. Якщо у першому випадку поняття розкриває діяльнісну природу людини, апелюючи до сфери етики та інтерсуб'єктивних взаємодій, то у другому практика протиставляється інституційні унормованості життя; постає як органічна, життєва доречність вчинків, а не механічна регламентація правил співжиття. Методологія. Розглянуто типологізацію людської розсудковості, здійснену Імануїлом Кантом, на теоретичний та практичний розум. Останній спрямовує діяльнісно-вольові зусилля індивіда у такий спосіб, аби вони відповідали всезагальній доречності й етичній несуперечливості. У Готліба Фіхте практичний розум уможливлює застосування умоглядних конструкцій до матеріальної природи. Г. В. Ф. Гегель збагатив концепт поняттями «опредмечування» та «розпредмечування» праці. Карлу Марксу належить формулювання діяльнісного підходу до потрактування людської природи. У соціології практика протиставляється механічній організованості дій (інституційній нормативності). З огляду на філософський та соціологічний методологічні контексти досліджується читанняяк діяльність та емоційно-вольовий контакт зі смислом. Новизна. Здійснено генеалогічний аналіз практик швидкого, «чоловічого» та розважливого, «жіночого» сприйняття текстів. Проаналізовано умови формування аудиторії художнього читання-жіноче салонне середовище капіталістичної Європи кінця XVIII століття. Проаналізовано процес сприйняття тексту-задоволення та тексту-насолоди (за Р. Бартом). Здійснено огляд класичних досліджень соціокультурного напрямку: