Мета дослідження – оцінити стан показників оксидантної та антиоксидантної систем у хворих із дисгормональними захворюваннями молочних залоз у коморбідності з генітальним ендометріозом.
Матеріали та методи. У дослідження включено 90 пацієнток із дисгормональними захворюваннями молочних залоз у коморбідності з генітальним ендометріозом та 25 жінок контрольної групи. Обстежуваних пацієнток було поділено залежно від методу лікування на три групи: першу групу склали 30 пацієнток, які протягом 3 місяців отримували гормональну терапію прогестероном з 11 по 25 день менструального циклу; другу групу склали 30 пацієнток, які отримували агоністи гонадотропін-рилізинг гормону (а-ГнРГ) щомісяця протягом 3 менструальних циклів; третю групу склали 30 пацієнток, які отримували запропоновану нами схему лікування із застосуванням агоністів гонадотропін-рилізинг гормону щомісяця протягом 3 менструальних циклів та додатковим призначенням препaрaту екcтрaкту трaви Vitex agnus castus, а також антиоксиданту селену в дозі 200 мг на добу протягом трьох місяців. Дослідження проведено відповідно до діючих клінічних протоколів. Крім того, оцінювали стан молочних залоз за BI-RADS (Breast Imaging-Reporting and Data System) – стандартизованою шкалою оцінки результатів мамографії, УЗД та МРТ за ступенем ризику злоякісних новоутворень молочної залози. Для оцінювання інтенсивності вільнорадикального окиснення у пацієнток визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК) за методом І. Д. Стальної, малонового діальдегіду (МДА) за методом І. Д. Стальної та Т. Г. Гарішвілі. Активність супероксиддисмутази (СОД) та глутатіонредуктази (ГТР) вивчали спектрофотометрично за довжиною хвилі 340 нм.
Результати дослідження та їх обговорення. Провівши аналіз отриманих даних, відзначили, що скарги на нагрубання, збільшення об’єму, підвищену чутливість та болючість при пальпації молочних залоз у другу фазу менструального циклу мали місце у 88 (97,8 %) обстежуваних. У 30 (33,3 %) пацієнток причиною звернення стало непліддя, у 40 (44,4 %) хворих – порушення менструального циклу. Встановлено зміни молочних залоз за шкалою BI-RADS. При аналізі отриманих даних відзначено, що у пацієнток із дисгормональними захворюваннями молочних залоз у коморбідності з генітальним ендометріозом має місце посилення активності ПОЛ, про що свідчить зростання рівнів МДА та ДК. Призначення розробленої комплексної терапії дозволяє нормалізувати співвідношення редокс-системи та антиоксидантної системи.
Висновки. Встановлено, що в плазмі пацієнток обстежуваної групи відмічали зростання активності редокс-системи та зниження активності глутатіонредуктази й супероксиддисмутази. Описані зміни характерні для метаболічного ацидозу й свідчать про напруження адаптаційних можливостей. Призначення розробленої комплексної трапії дозволяє нормалізувати співвідношення перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи.
