Gastrointestinal complications of diabetes mellitus

Abstract

Diabetes mellitus affects virtually every organ system in the body and the degree of organ involvement depends on the duration and severity of the disease, and other co-morbidities. Gastrointestinal (GI) involvement can present with esophageal dysmotility, gastro-esophageal reflux disease (GERD), gastroparesis, enteropathy, non alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and glycogenic hepatopathy. Severity of GERD is inversely related to glycemic control and management is with prokinetics and proton pump inhibitors. Diabetic gastroparesis manifests as early satiety, bloating, vomiting, abdominal pain and erratic glycemic control. Gastric emptying scintigraphy is considered the gold standard test for diagnosis. Management includes dietary modifications, maintaining euglycemia, prokinetics, endoscopic and surgical treatments. Diabetic enteropathy is also common and management involves glycemic control and symptomatic measures. NAFLD is considered a hepatic manifestation of metabolic syndrome and treatment is mainly lifestyle measures, with diabetes and dyslipidemia management when coexistent. Glycogenic hepatopathy is a manifestation of poorly controlled type 1 diabetes and is managed by prompt insulin treatment. Though GI complications of diabetes are relatively common, awareness about its manifestations and treatment options are low among physicians. Optimal management of GI complications is important for appropriate metabolic control of diabetes and improvement in quality of life of the patient. This review is an update on the GI complications of diabetes, their pathophysiology, diagnostic evaluation and management.

Gastroparesis among Type 1 and Type 2 Diabetic Patients in the United Arab Emirates

“…This is consistent with previous study results showing a poor relationship between delay in gastric emptying in patients with diabetes mellitus and the presence or absence of upper gastrointestinal symptoms [2]- [4]. It is believed that diabetic gastroparesis may be asymptomatic due to visceral afferent neuropathy [29] and unexplained poor glycaemic control might be the only clue to the diagnosis [30] [31]. Autonomic nervous function is reduced with age and could potentially cause delayed gastric emptying.…”

oxLDL induces injury and defenestration of human liver sinusoidal endothelial cells via LOX1

“…Type 2 diabetes mellitus (T2DM) is potentially complicated by hepatic microangiopathy and liver inflammation (Hudacko et al 2009) and is an independent risk factor for the formation and development of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD; Krishnan et al 2013). Metabolic syndrome plays a major role in the pathogenesis of both NAFLD and T2DM (El-Serag et al 2004).…”

Актуальні Питання Ранньої Діагностики Діабетичного Ґастропарезу У Практиці Сімейного Лікаря

“…Враховуючи важливість і соці-альне значення хронічних ускладнень зі сторони більшості органів і систем внаслідок основного захворювання науковці проводять активний по-шук сучасних легкодоступних та чутливих мето-дів ранньої їх діагностики [14]. Лікарям добре ві-домі клінічні прояви макро-(інфаркт міокарда, інсульт, гангрени нижніх кінцівок) і мікросудин-них (ретино-, нефро-, ангіопатії) ускладнень ЦД, але впродовж останнього десятиліття науковці все більше акцентують увагу медичного суспіль-ства на ураженні у даної групи пацієнтів [3,6,12] шлунково-кишкового тракту. Безсимптомні, при-ховані форми гастроінтестинальної діабетичної автономної нейропатії (ДАН) діагностують у 50-60 % хворих на ЦД [5,7].…”

“…Незважаючи на впровадження засобів науко-во-технічного прогресу у медицину, ДҐ нерідко за-лишається пізно діагностованим ускладненням, яке вкрай складно піддається терапії, значно погір-шує якість життя (ЯЖ) пацієнтів і визначає його не-Огляди літератури, оригінальні дослідження, погляд на проблему сприятливий прогноз, а також потенціює ріст інва-лідності і смертності працездатного населення [8,10,12].…”

“…Єдиної думки лікарів-науковців щодо можли-вості використання тільки одного опитувальника (GCSІ) для експрес-анкетування немає [12,15]. Де-які автори у своїх роботах стверджують, що опи-тувальник GCSI не є надійним у визначенні специ-фічних симптомів парезу шлунка, оскільки на основі шкал будь-якого анкетування не можна у повному обсязі визначити усі предиктори розвит-ку патологічного стану [7,8].…”