Gas Content Tectonic Preconditions of Lviv-Volyn Basin Coal Measures

Abstract

Проаналізовано вплив тектонічних структур на перерозподіл газу у вуглепородному масиві Львівсько-Волинського басейну. Перспективи газоносності басейну пов'язані з тектонічно порушеними зонами у вуглепородних масивах. Ключові слова: газоносність кам'яновугільних товщ, вуглепородний масив, Львівсько-Волинський басейн. Вступ. Виділяються три періоди досліджень газоносності Львівсько-Волинського басейну (ЛВБ): 1948-1955 рр.-початкові відомості про газоносність, отримані під час розвідки окремих родовищ; 1956-1964 рр.-оцінка газоносності пластів опосередковано і газовості шахт у процесі експлуатації; вивчення якісного складу вугілля, відібраного у герметичний посуд; з 1965 р. і посьогодні-визначення газоносності вугільних пластів і вміщуючих порід прямими методами. Природні гази у вугленосній товщі поширені нерівномірно, що зумовлено геологічними факторами: диз'юнктивними порушеннями, фізичними властивостями вміщуючих порід, вугленосністю, ступенем метаморфізму вугілля, гідрогеологічними умовами, типом та характером плікативних структур, складом і потужністю покривних відкладів. Вугільні пласти, що залягають серед добре проникних і тріщинуватих порід, відрізняються пониженою газоносністю. Вугільні пласти, перекриті щільними породами, в основному глинистими та породами з водоносним горизонтом, характеризуються високою газоносністю. Головними шляхами міграції газів у вміщуючих породах є відкриті тріщини і ділянки підвищеної тріщинуватості поблизу розривних порушень. Вільні газопрояви приурочені до горизонтів, що мають хороші колекторські властивості, наприклад, «сріблястий пісковик», який розташований у нижній частині бужанської світи серпуховського ярусу і містить значну кількість газу [3]. У межах вуглецево-вуглеводневих масивів ЛВБ В.О. Кушнірук в інтервалаї їх залягання виділяє три газові зони: вуглекисло-азотна-до 400 м; метано-азотна-400-500 м; метанова-нижче 500 м [3]. На розподіл газів у вугленосній товщі, крім основних газових зон, суттєво впливають розривні порушення та зони дрібноамплітудних тектонічних порушень. Мета: дослідження впливу тектонічних структур на перерозподіл газу у вуглепородному масиві ЛВБ. В основу досліджень покладено узагальнення матеріалів тектонічної будови ЛВБ та дані, отримані при дослідженні газоносності окремих структур протягом 1995-2003 рр. Сейсмічні дослідження методом спільної глибинної точки (МСГТ), ізогіпсою 2100 м оконтурили Цебрівську структуру субмеридіонального простягання в межах Великомостівського родовища. У 2003 р. була пробурена свердловина Великомостівська-33 глибиною 2355м. Виходячи з результатів виконаних робіт, Великомостівське родовище, як і Локачинське, є багатопластовим родовищем, поклади якого потребують подальшого вивчення [1]. Виклад основного матеріалу. На території ЛВБ у межах Великомостівської площі глибокому бурінню передували сейсмічні дослідження методами відбивних хвиль (МВХ) та регульованого направленого прийому (РНП), а також структурно-пошукове буріння. Ці роботи у загальному плані охарактеризували геологічну будову Белз-Милятинської смуги (на той ч...