Опираючись на дискурсивно-полемічний підхід напрацювань сучасних дослідників, доведено актуальність цивільно-військового співробітництва на сучасному етапі розвитку суспільства. Підкреслено важливість цивільно-військового співробітництва в контексті ініціатив з розвитку й відновлення держав у воєнний час та повоєнний період, оскільки за таких умов військова та цивільна складова повинні працювати у тісній взаємодії, що сприяє зміцненню стабільності та розвитку держави у зазначених умовах. Встановлено, що в наукових працях вітчизняних фахівців висвітлено окремі аспекти загальної проблеми побудови ефективного цивільно-військового співробітництва, окремі пропозиції яких рекомендовано впроваджувати в систему цивільно-військового співробітництва. Запропоновано системний підхід до провадження цивільно-військового співробітництва, що полягає в поєднанні ключових елементів цивільно-військових відносин в єдину систему для подальшого аналізу окремих напрямків, запровадження міждисциплінарного підходу в навчанні та перепідготовці фахівців для системи цивільно-військового співробітництва, використання структурно-функціонального методу дослідження, аби розглянути компетенцію суб'єктів управління підготовкою фахівців цивільно-військового співробітництва та їхній вплив на об'єкт управління в цій системі.