Forest edges revisited: Species composition, edge-related species, taxonomic, functional, and phylogenetic diversity

Vu Ho, Khanh; Ćuk, Mirjana; Šikuljak, Tijana; Kröel-Dulay, György; Bátori, Zoltán; Tölgyesi, Csaba; Fűrész, Attila; Török, Péter; Hábenczyus, Alida Anna; Hegyesi, Anna; Coşgun, Z. Ladin; Erdős, László

doi:10.1016/j.gecco.2023.e02625

Cited by 1 publication

(1 citation statement)

References 71 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…У роботі [16] розглянуто видовий склад, споріднені види, таксономічне, функціональне та філогенетичне різноманіття узлісся. Автори вважають, хоча узлісся зазвичай вважаються ключовими областями для біорізноманіття, попередні дослідження були зосереджені на антропогенних узліссях, зазвичай вивчали узлісся за відношенням до внутрішньої частини лісу (без урахування прилеглої недеревної рослинності) і використовували прості таксономічні показники (без урахування функціональних або філогенетичних особливостей).…”

Section: вступ / Introductionunclassified

Біотична зумовленість стійкості біогеоценозів Pinus mugo Turra в Чивчино-Гринявських горах Українських Карпат

Коляджин,

Осадчук

2024

SBUNFU

View full text Add to dashboard Cite

Досліджено рослинність гірськососнового криволісся впродовж вегетаційних періодів 2019-2023 рр. у Чивчино-Гринявських горах. Геоботанічне обстеження проводили на різних висотних діапазонах поширення стелюхів. Визначено видовий склад флори вищих судинних рослин, мохів і лишайників. Встановлено, що на верхній межі лісу, недалеко від полонини Веснарка, є найбільше різноманіття видів флори – 36. Водночас на полонині Середня Палениця виявлено найменшу кількість видів – 9. Це може бути пов'язано з густими високими заростями та переплетеними осями стелюхів сосни гірської, які притіняють надґрунтове вкриття кронами та не сприяють поширенню більшості світлолюбних видів рослин. Такі умови обмежують доступ світла до нижніх ярусів рослинності, що впливає на рослинне розмаїття. Встановлено, що тривале збереження залишків снігового покриву до початку літа призводить до того, що біля витоку струмка Чорний зростає тільки 10 видів, оскільки інші види не адаптовані до таких екстремальних умов. З'ясовано, що сосна гірська росте з видами рослин, які є асектатори і відіграють ключову роль у формуванні угруповань. Оцінено вплив типових гірських рослин, що відіграють важливу роль у структурі соснових ценозів і сприяють біотичній стійкості насадження. Визначено типи асоціацій за домінантним принципом на підставі списку рослин, зафіксованих у геоботанічних описах, в угрупованнях з едифікатором Pinus mugo Turra, й охарактеризовано закономірності їхнього поширення. Охарактеризовано структуру та динаміку рослинності в цьому регіоні, акцентуючи увагу на специфічних екологічних нішах, які займають угруповання сосни гірської. Прямий вплив на видовий склад рослинності мають: ґрунт, температура, опади, висота та стійкість снігового покриву, експозиція та крутизна схилів, висота н.р.м. тощо. З'ясовано, що взимку та на початку весни (грудень-квітень) у високогір'ї сніг повністю вкриває дерева сосни гірської, товщина його зазвичай становить від 2-3 м і більше. Встановлено, що високий сніговий покрив є провідним чинником впливу на формування видового складу рослинності. Охарактеризовано закономірності антропогенного впливу на розвиток угруповань сосни гірської. Результати досліджень свідчать про різноманітний видовий склад флори у криволіссі, що сприяє біотичній стійкості насаджень у складних кліматичних умовах високогір'я Чивчино-Гринявських гір.

show abstract

Section: вступ / Introductionunclassified