Fertility of slightly saline chernozem under the effect of long-term fertilization system and tillage method in short crop rotation

Abstract

Дати обґрунтування залежності родючості чорнозему слабосолонцюватого в короткоротаційній сівозміні і встановити оптимальні параметри фізико-хімічних і агрохімічних показників за довготривалої системи удобрення і обробітку ґрунту. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. На чорноземах слабосолонцюватих за використання 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7, кількість гумусу в орному шарі підвищилась на 0,20 % і досягала 4,57 %, за застосування комбінованого обробітку ґрунту-0,09 і 4,46 %. За використання 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 в орному шарі ґрунту лужногідролізований азот за використання оранки підвищився на 16,0 мг/кг ґрунту, за комбінованого обробітку-8,0 мг/кг ґрунту порівняно з початком ротації сівозміни, що становило 135 і 135 мг/кг ґрунту. За підвищення застосування добрив післяжнивних решток + N46,2P33,7K33,7 зростає кількість мінерального азоту в орному шарі ґрунту. За використання оранки-на 5,7 мг/кг, у підорному шарі-на 6,7 мг/кг ґрунту порівняно з початком ротації сівозміни, що становило 23,9 і 20,0 мг/кг. У варіанті, де заорювали 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7, за використання оранки в орному шарі ґрунту було відмічено 42,0 мг/кг ґрунту рухомого фосфору, за комбінованого обробітку-43,0 мг/кг ґрунту. Кількість обмінного калію на фоні 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 при застосуванні оранки і комбінованого обробітку стабілізувалась на рівні 125 і 115 мг/кг ґрунту. Висновки. За застосовування 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 кількість гумусу в орному шарі за використання оранки і комбінованого обробітку ґрунту підвищується на 0,20-0,09 % і стабілізується на рівні 4,57 і 4,46 %. При застосуванні лише післяжнивних решток на фоні мінеральних добрив спостерігається позитивний баланс гумусу-4,55 і 4,51 %. За застосування 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 кількість мінерального азоту в орному шарі підвищилась до початку ротації на 7,5 мг/кг ґрунту, за комбінованого обробітку-8,3 мг/кг або 48,0 і 52,8 %. Вміст рухомого фосфору при застосуванні 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 за використання оранки стабілізується до 42,0 мг/кг ґрунту, за комбінованого обробітку-43,0 мг/кг ґрунту. Кількість обмінного калію становила 125,0 та 115 мг/кг ґрунту відповідно. Ключові слова: орний шар; післяжнивні рештки; мінеральні добрива; гумус; рухомий фосфор; обмінний калій. Вступ Визначаючим фактором у підвищенні стійкості агроекосистем є збереження родючості ґрунту як засобу виробництва, тому що за довготривалого антропогенного навантаження зменшується вміст гумусу [1-4], а це порушує кругообіг вуглецю в системі ґрунт-рослина [5-7]. Дослідження, що проводились, вказували на те, що відтворення вмісту гумусу у ґрунті спостерігається за використання органо-мінеральної системи удобрення з урахуванням дотримання балансу органічної речовини [2, 4]. Застосування лише одних мінеральних добрив прискорює мінералізацію гумусу. Поряд з використанням гною і мінеральних добрив заорювання післяжнивних решток сільськогосподарських культур дає можливість компенсувати дегуміфікацію органічної речовини [3].