Femoral neck shaft angle width is associated with hip-fracture risk in males but not independently of femoral neck bone density

Abstract

Objective: To investigate the specificity of the neck shaft angle (NSA) to predict hip fracture in males. Methods: We consecutively studied 228 males without fracture and 38 with hip fracture. A further 49 males with spine fracture were studied to evaluate the specificity of NSA for hip-fracture prediction. Femoral neck (FN) bone mineral density (FN-BMD), NSA, hip axis length and FN diameter (FND) were measured in each subject by dual X-ray absorptiometry. Between-mean differences in the studied variables were tested by the unpaired t-test. The ability of NSA to predict hip fracture was tested by logistic regression. Results: Compared with controls, FN-BMD (p < 0.01) was significantly lower in both groups of males with fractures, whereas FND (p < 0.01) and NSA (p = 0.05) were higher only in the hip-fracture group. A significant inverse correlation (p < 0.01) was found between NSA and FN-BMD. By age-, height- and weight-corrected logistic regression, none of the tested geometric parameters, separately considered from FN-BMD, entered the best model to predict spine fracture, whereas NSA (p < 0.03) predicted hip fracture together with age (p < 0.001). When forced into the regression, FN-BMD (p < 0.001) became the only fracture predictor to enter the best model to predict both fracture types. Conclusion: NSA is associated with hip-fracture risk in males but is not independent of FN-BMD. Advances in knowledge: The lack of ability of NSA to predict hip fracture in males independent of FN-BMD should depend on its inverse correlation with FN-BMD by capturing, as the strongest fracture predictor, some of the effects of NSA on the hip fracture. Conversely, NSA in females does not correlate with FN-BMD but independently predicts hip fractures.

Fracture Risk Prediction by Non-BMD DXA Measures: the 2015 ISCD Official Positions Part 1: Hip Geometry

“…Most of the cross-sectional studies were also in postmenopausal Caucasian women but a few (26,28,30,31) included both men and women and 2 (32,33) were exclusively in men. All the studies including men found no association between HAL and hip fracture.…”

Вікові Та Статеві Особливості Геометрії Проксимального Відділу Стегнової Кістки У Хворих Із Її Внутрішньосуглобовими Переломами

“…Проте сучасні можливості денситометрів не обмежу-ються визначенням показників МЩКТ, а й дають мож-ливість одночасного вивчення даних геометрії ПВ СК у поєднанні із показниками МЩКТ [12,[14][15][16][17]. Крім того, за допомогою ДРА є можливість долучати дані оцінки 10-річного ризику остеопоротичних перело-мів FRAX і показники якості кісткової тканини (TBS, Trabecular bone score) для оцінки ризику остеопоротич-них переломів.…”

Геометрія Проксимального Відділу Стегнової Кістки Та Ризик Її Переломів: Огляд Літератури

“…За даними C. Ripamonti, L. Lisi, M. Avella [23], у чоловіків без переломів -125,3 ± 4,9°, у хворих з пе-реломами СК цей показник становить 127,2 ± 6,2°, в осіб з клінічно значущими вертебральними перело-мами -126,4 ± 5,3°. Вимірювання даного показника є важливим не тільки для оцінки ризику ПСК, але й при підготовці хворого до оперативного втручання піс-ля остеопоротичного перелому.…”

“…Проте сучасні можливості денситометрів не обмежуються визначенням показників МЩКТ, а й да-ють можливість одночасного вивчення даних геометрії ПВ СК у поєднанні із показниками МЩКТ [17,[21][22][23]28], а також долучати дані оцінки 10-річного ризику остеопоротичних переломів FRAX і показники якос-ті кісткової тканини (TBS, Trabecular bone score). Зо-браження шийки СК з вимірами довжини осі стегно-вої кістки та шийково-діафізарного кута за допомогою ДРА подано на рис.…”

“…[23] проаналізовано показники шийково-діафізарного кута та МЩКТ у 228 здорових чоловіків та 38 хворих з переломом ПВ СК та 49 осіб із вертебральними переломами. Було продемонстрова-но, що показник МЩКТ стегнової кістки був вірогід-но нижчим (р < 0,01) в обох групах хворих з перелома-ми, тоді як показники діаметра СК (р < 0,01) та ший-ково-дафізарного кута (р = 0,05) були вірогідно ниж-чими лише в групі хворих з переломами ПВ СК.…”