Fatigue and resilience in Master’s and PhD students in the Covid-19 pandemic in Brazil: A cross-sectional study

Valóta, Izabel Alves das Chagas; Rodrigo da Silva Pimentel, Rafael; Neroni Stina Saura, Ana Paula; Marques da Silva, Rodrigo; Siqueira Costa Calache, Ana Lucia; José dos Santos, Marcelo

doi:10.1371/journal.pone.0295218

Cited by 3 publications

(3 citation statements)

References 58 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…The scientific psychological literature contains a significant list of empirical and experimental studies in which students' resilience was clarified (Appolloni et al, 2021;Huang et al, 2023;Valóta et al, 2023), as well as an individual's ability to withstand unexpected challenges (Vega & Herrera-Enríquez, 2024), resilience of the education system in changed social conditions . The summative strategy proposed in our research contained a number of comparisons that made it possible to find out important scientific facts.…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

“…Наукова психологічна література містить значний перелік емпіричних і експериментальних досліджень, у яких з'ясовано резильєнтність здобувачів освіти (Appolloni et al, 2021;Huang et al, 2023;Valóta et al, 2023), здатність людини протистояти неочікуваним викликам (Vega, Herrera-Enríquez, 2024), опірність системи освіти у змінених соціальних умовах . Запропонована в нашому дослідженні констатувальна стратегія містила низку зіставлень, які дозволили з'ясувати важливі наукові факти.…”

Section: дискусіяunclassified

See 1 more Smart Citation

Резильєнтність У Змінених Умовах Навчально-Професійної Підготовки Майбутніх Фахівців Соціономічного Профілю

Коваль,

Фоміна,

Голуб

et al. 2024

Insight

View full text Add to dashboard Cite

Метою є дослідження зв’язку резильєнтності респондентів із ключовими показниками навчально-професійної підготовки у змінених умовах освітнього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність значущих відмінностей між психологічними змістовими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’язків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залученість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемонструвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рівнем резильєнтності здатні розвиватися за будь- яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані наукові факти впровадити у викладацьку і організаційно-педагогічну роботу.

show abstract

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

Section: дискусіяunclassified

Резильєнтність У Змінених Умовах Навчально-Професійної Підготовки Майбутніх Фахівців Соціономічного Профілю

Коваль,

Фоміна,

Голуб

et al. 2024

Insight

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…The results showed a significant negative but weak correlation between resilience and fatigue with a correlation coefficient of -0.31, suggesting that more resilient surgical technologists experienced less fatigue. A study on PhD and Master’s students indicated the association between fatigue and resilience [ 52 ]. Decreased resilience is associated with reduced psychosocial health and OR nurses’ adaptability to workplace stress [ 53 ].…”

Section: Discussionmentioning

confidence: 99%

The predictive role of resilience and the ethical climate of hospital in the fatigue of surgical technologists working in operating rooms

Rambod,

Pasyar,

Soltanian

2024

BMC Psychol

View full text Add to dashboard Cite

Background Fatigue in surgical technologists is of paramount importance and is known as a priority because it can be regarded as a threat to the nurse’s health and patient’s safety. The fatigue level of healthcare workers can be affected by some factors, while the role of part of these factors is less known. This study aimed to determine the predictive role of resilience and the hospital ethical climate in the fatigue of surgical technologists working in operating rooms (ORs). Methods This is a cross-sectional study conducted on 217 surgical technologists working in ORs of hospitals affiliated with Shiraz University of Medical Sciences. Data were collected using Connor-Davidson’s Resilience scale, Olson’s Hospital Ethical Climate Survey, and the Multidimensional Fatigue Inventory, and then analyzed using Pearson’s correlation coefficient and multiple regression analysis. Results 87.1% and 12.9% of surgical technologists reported low and high fatigue, respectively. All fatigue subscales had significant and negative relationships with resilience (p < 0.05). Moreover, the relationship between fatigue and ethical climate was significant (p = 0.02). The multiple linear regression model showed the predictive role of resilience in fatigue (β=-0.29, P < 0.001). According to the model, 10% of the change of fatigue was related to resilience and ethical climate. Conclusion The present study demonstrated the relationship between resilience and ethical climate with fatigue. Moreover, resilience was a predictor of the surgical technologists’ fatigue, so that their fatigue decreased with increasing resilience. However, future studies are recommended to determine other factors influencing fatigue in surgical technologists.

show abstract

Clinical and Physiological Variables in Patients with Post-COVID-19 Condition and Persistent Fatigue

Santos,

Dorna,

Franco

et al. 2024

JCM

View full text Add to dashboard Cite

Background/Objectives: Post-COVID-19 condition can manifest through various symptoms such as dyspnea, cognitive disturbances, and fatigue, with mechanisms related to these symptoms, particularly those related to fatigue, still requiring further clarification. Therefore, our aim was to assess the clinical and physiological variables in patients with post-COVID-19 condition and persistent fatigue. Methods: After one year post-COVID-19 infection, the patients underwent a comprehensive evaluation, including a complete blood count, a metabolic panel, complete spirometry, and assessments of dyspnea, quality of life, anxiety and depression, physical capacity, body composition, muscle strength, comorbidities, and medications. The participants were categorized into two groups: G1—fatigue and G2—non-fatigue. Results: Seventy-seven patients (53% female; 55 ± 11.8 years) were included, 37 in G1 and 40 in G2. As for clinical markers and symptoms of illness, in those with persistent fatigue symptoms, a greater sensation of dyspnea [BDI score: 7.5 (6–9) vs. 12 (9–12), p < 0.001; mMRC score: 1 (1–2) vs. 0 (0–1), p = 0.002], worse quality of life [SGRQ total score: 1404 (1007–1897) vs. 497 (274–985); p < 0.001], higher levels of anxiety [HADS-A score: 8 (5–9) vs. 3 (0.5–4); p < 0.001], and a reduction in peripheral and inspiratory muscle strength [handgrip strength: 34 (28–40) vs. 40 (30–46.5) kgf, p = 0.044; MIP: −81 ± 31 vs. −111 ± 33 mmHg, p < 0.001)] were observed. Conclusions: Those with persistent fatigue exhibited a greater sensation of dyspnea, higher levels of anxiety, reduced peripheral and inspiratory muscle strength, and a greater impairment of quality of life. The severity of fatigue was influenced by the worsening quality of life, heightened anxiety levels, and decreased peripheral muscle strength. Additionally, the worse quality of life was associated with a higher sensation of dyspnea, lower muscle strength, and reduced physical capacity.

show abstract

Fatigue and resilience in Master’s and PhD students in the Covid-19 pandemic in Brazil: A cross-sectional study

Cited by 3 publications

References 58 publications

Резильєнтність У Змінених Умовах Навчально-Професійної Підготовки Майбутніх Фахівців Соціономічного Профілю

Резильєнтність У Змінених Умовах Навчально-Професійної Підготовки Майбутніх Фахівців Соціономічного Профілю

The predictive role of resilience and the ethical climate of hospital in the fatigue of surgical technologists working in operating rooms

Clinical and Physiological Variables in Patients with Post-COVID-19 Condition and Persistent Fatigue

Contact Info

Product

Resources

About