Extended- Versus Narrower-Spectrum Antibiotics for Appendicitis

Kronman, Matthew P.; Oron, Assaf P.; Ross, Richard N.; Hersh, Adam L.; Newland, Jason G.; Goldin, Adam B.; Rangel, Shawn J.; Weissman, Scott J.; Zerr, Danielle M.; Gerber, Jeffrey S.

doi:10.1542/peds.2015-4547

Cited by 48 publications

(33 citation statements)

References 24 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…The primary outcome was 30-day readmission for SSI or repeat abdominal surgery. The authors reported that extended-spectrum antibiotics seem to offer no advantage over narrower-spectrum agents for children with surgically managed acute uncomplicated or complicated AA [230].…”

Section: Q47: Does Aspiration Alone Confer Clinical Advantages Overmentioning

confidence: 99%

Diagnosis and treatment of acute appendicitis: 2020 update of the WSES Jerusalem guidelines

et al. 2020

View full text Add to dashboard Cite

Background and aims: Acute appendicitis (AA) is among the most common causes of acute abdominal pain. Diagnosis of AA is still challenging and some controversies on its management are still present among different settings and practice patterns worldwide. In July 2015, the World Society of Emergency Surgery (WSES) organized in Jerusalem the first consensus conference on the diagnosis and treatment of AA in adult patients with the intention of producing evidence-based guidelines. An updated consensus conference took place in Nijemegen in June 2019 and the guidelines have now been updated in order to provide evidence-based statements and recommendations in keeping with varying clinical practice: use of clinical scores and imaging in diagnosing AA, indications and timing for surgery, use of nonoperative management and antibiotics, laparoscopy and surgical techniques, intra-operative scoring, and perioperative antibiotic therapy.

show abstract

Section: Q47: Does Aspiration Alone Confer Clinical Advantages Overmentioning

confidence: 99%

Diagnosis and treatment of acute appendicitis: 2020 update of the WSES Jerusalem guidelines

et al. 2020

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Призначення антибактеріальної терапії та її тривалість у післяопераційному періоді переважно визначається формою гострого апендициту, яку первинно встановлює хірург при виділенні червоподібного відростка. При простих (катаральній) формах гострого апендициту можливе одноразове введення антибіотика перед втручанням, а ускладнені форми (флегмонозний, гангренозний та перфоративний) вимагають післяопераційної антибіотикотерапії [2,8], а її тривалість та тип антибіотика різниться у лікарнях [3,4]. За наявності гангренозного або перфоративного апендициту часто призначають комбінацію антибіотиків, які повинні впливати на грампозитивну, грамнегативну та анаеробну флору [2].…”

Section: вступunclassified

Analysis of intra-operative diagnosis and results of histological examination in children with acute appendicitis

Pereyaslov¹,

Stenyk²,

Dvorakevych³

et al. 2019

View full text Add to dashboard Cite

Гострий апендицит є однією з найчастіших патологій у дітей, які вимагають хірургічного втручання. Призначення антибактеріальної терапії та її тривалість у післяопераційному періоді переважно визначається формою гострого апендициту, яку первинно встановлює хірург при виділенні червоподібного відростка. Мета: порівняти інтраопераційний діагноз із результатами гістологічного дослідження та проаналізувати чинники їх розбіжності у дітей із гострим апендицитом. Матеріали і методи. Робота ґрунтується на результатах апендектомій та гістологічних досліджень, які проведені у 1624 дітей, що знаходились на лікуванні у І хірургічному відділенні Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» з приводу гострого апендициту протягом 2014-2018 років. Результати. У 60,6% пацієнтів інтраопераційний та гістологічний діагнози збігалися, тоді як у 39,4% дітей-різнилися. При цьому у 87,7% дітей з невідповідністю діагнозу відмічалась гіпердіагностика, а у 12,3%недооцінювання запальних змін у відростку. Найчастіше гіпердіагностика була у дітей, яких оперували пізно ввечері та нічний час (46,8%), а також у вихідні дні (49,4%). Відмічена більша точність діагностики форми гострого апендициту при лапароскопічній апендектомії порівняно з лапаротомними втручаннями (68,3% і 59,7% відповідно). Висновки. Хірургічні втручання у нічний час та вихідні дні супроводжуються значним відсотком гіпердіагностики запальних змін у червоподібному відростку. Впровадження у клінічну практику методів гістологічної експрес-діагностики дозволить оптимізувати антибактеріальну терапію у післяопераційному періоді у дітей із гострим апендицитом. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

show abstract

“…8 third-generation cephalosporin plus metronidazole) are among the most common first-line regimens for complicated appendicitis worldwide [1,2,4,9,10]. Intra-operative culture swabs are not routinely recommended for appendicitis, due to the complexity of microbiological patterns, and the limited impact on patients care, as final results with drug susceptibility testing become available by the time antibacterial treatment is no longer necessary [11].…”

Section: Accepted Manuscriptmentioning

confidence: 99%

Simplification of first-line antibacterial regimen for complicated appendicitis in children is associated with better adherence to guidelines and reduced use of antibiotics

Taleb

Nardi

Arnaud

et al. 2018

International Journal of Antimicrobial Agents

View full text Add to dashboard Cite

Acute appendicitis in children requires early surgery and short-course antibiotics active against Enterobacteriaceae and anaerobes. Although an aminoglycoside-containing three-drug regimen has been used successfully for decades, simpler regimens with similar efficacy are increasingly used. This study evaluated the impact of a switch from the combination of cefotaxime, metronidazole and gentamicin (regimen 1) to piperacillin/tazobactam (regimen 2) as first-line regimen for complicated acute appendicitis in children. In total, 171 children were enrolled [median (IQR) age, 10 (6-13) years], treated with regimen 1 (n = 80) or regimen 2 (n = 91) following surgery for complicated acute appendicitis. The two groups were comparable except for surgical approach (through laparoscopy in 46% vs. 88% for regimens 1 and 2, respectively; P < 0.001). Post-operative complications and duration of hospital stay were similar. Deviations from antibacterial treatment protocol decreased from 36% (29/80) to 14% (13/91) (P < 0.001), with a dramatic reduction in antibacterial treatment duration from median (IQR) of 15 (12-16) days to 5 (5-8) days (P < 0.001). Post-operative intra-abdominal abscess developed in 32 children (18.7%). Female sex (OR = 2.76, 95% CI 1.18-6.48; P = 0.02) and sepsis/septic shock on admission (OR = 4.72, 95% CI 1.12-19.97; P = 0.035) were independently associated with post-operative intra-abdominal abscess, but not antibacterial regimen. This study shows that simplification of first-line antibacterial regimen for complicated appendicitis in children was associated with reduced protocol deviation, reduced duration of antibiotics, and similar outcomes (post-operative complications and duration of hospital stay).

show abstract

Extended- Versus Narrower-Spectrum Antibiotics for Appendicitis

Cited by 48 publications

References 24 publications

Diagnosis and treatment of acute appendicitis: 2020 update of the WSES Jerusalem guidelines

Diagnosis and treatment of acute appendicitis: 2020 update of the WSES Jerusalem guidelines

Analysis of intra-operative diagnosis and results of histological examination in children with acute appendicitis

Simplification of first-line antibacterial regimen for complicated appendicitis in children is associated with better adherence to guidelines and reduced use of antibiotics

Contact Info

Product

Resources

About