Explanatory monologue in the system of traning students-philologists

Abstract

У статті порушено питання цілеспрямованого навчання майбутніх учителів-словесників жанрових форм педагогічного мовлення, зокрема професійно значущого жанру пояснення. Підкреслено, що ефективність формування спеціальних комунікативно-жанрових умінь (відрізняти пояснювальний монолог від інших жанрів педагогічного мовлення, визначати його ознаки, створювати жанрові різновиди пояснювального висловлювання, адекватно використовувати конструктивні прийоми інтерпретації наукового знання, мовні засоби, характерні для жанру пояснення та ін.) значною мірою залежить від методично доцільного вибору відповідних методів і форм роботи, які не лише дозволяють знайти вихід із конфлікту між необхідністю мінімізації теоретичного матеріалу і великим обсягом знань, що підлягають засвоєнню, а й посилюють внутрішню мотивацію пізнання, ініціюють комунікативну, пізнавальну і пошуково-дослідницьку активність студентів. Обґрунтовано доцільність використання методу проєктів як способу досягнення поставленої дидактичної мети. Представлено досвід навчання студентів-філологів аналізу і створення пояснювального слова як різновиду інформаційного монологічного висловлювання вчителя на основі проєктного методу: розглянуто вихідні теоретико-методичні передумови, розкрито зміст, типологію, вимоги до проєктів та механізм поетапної організації проєктної діяльності. Визначено особливості організації пропонованих проєктів: поєднання групової та індивідуальної діяльності студентів, наявності відповідно в кожному з розроблених проєктів групового (несуцільний текст у вигляді схеми, таблиці, графічної моделі) та індивідуального продукту проєктної діяльності (суцільний текст, письмове й усне публічне висловлювання). Визначено, що під час роботи над проєктами важливе значення має багатоаспектна самостійна робота студентів з текстом, який виступає і як джерело необхідної інформації, і як об'єкт аналізу з метою визначення особливостей жанру навчального пояснення, а також задля створення власного тексту за матеріалами дослідження особливостей усного і письмового пояснювального мовлення і засобом контролю сформованості вмінь.