Ethical standards in pediatrics: who is a “good pediatrician”?

Abstract

This article discusses the issues of modern ethical standards in pediatrics, considers the essence of the concept “a good pediatrician”. The key components of the practical professional activity of a pediatrician, such as honesty and integrity, reliability and responsibility, respect for others, compassion and sensitivity, self-improvement, self-awareness and knowledge of the professional limits of providing medical care, connections and cooperation, altruism and protection the interests of the patient and members of his/her family are considered by the authors. Information is provided regarding the basic ethical principles, duties and competencies of the practical professional activity of a pediatrician in the American healthcare system and the ethical principles of a doctor’s activity in Ukraine. The standards of behavior of a pediatrician are described, according to which he can be evaluated both by medical students, residents and colleagues, as well as by parents, which is necessary for providing quality medical care to children and adolescents. The reasons for the formation of conflict situations in the pediatrician’s practice and approaches to their effective resolution are considered, as well as the role of confidentiality and collegiality.

Modern approaches to the training of pediatricians and assessment of their professional competences: domestic and American experience

“…Традиційно професійна підготовка педіатра зосереджена на отриманні основних фундаментальних знань з медицини дитинства. Водночас надзвичайно важливим є засвоєння практичних навичок, етичних засад та необхідних компетенцій щодо шанобливого і чуйного спілкування педіатра з пацієнтами, батьками та його колегами як основи ефективної професійної діяльності [1,11]. На думку більшості вітчизняних та іноземних здобувачів вищої медичної освіти, які вивчають педіатричні дисципліни, саме опануванню практичних навичкок та симуляційних методик має приділятися у медичних університетах найбільше уваги [27,28].…”

“…Адже саме зі збору анамнезу лікар має почати огляд пацієнта. І вчити майбутнього лікаря навичкам комунікації для досконалого їх опанування повинні у закладах як додипломної, так і післядипломної медичної освіти [1,8,17]. Тут важливими елементами навчання є навичка активного слухання під час збору анамнезу і уміння використовувати засади Калгарі-Кембриджської моделі медичної консультації від її початку до збору інформації, огляду, пояснення, планування подальшого обстеження та завершення консультації.…”

“…Нині ж до 90 % наших випускників визначаються щодо продовження навчання в інтернатурі з обраної спеціальності [1]. Це дуже важливо для країни, з огляду на суттєвий дефіцит медичних кадрів і потребу у якісно підготовлених лікарях в умовах війни, що триває третій рік, та пандемії COVID-19, що вкрай негативно вплинули на стан здоров'я населення, особливо дітей.…”