Erythema Infectiosum: A Narrative Review

Abstract

Background: Erythema infectiosum occurs worldwide. School-aged children are most often affected. Since the diagnosis is mainly clinical, physicians should be well-versed in the clinical manifestations of erythema infectiosum to avoid misdiagnosis, unnecessary investigations, and mismanagement of the disease. Objective: The purpose of this article is to familiarize physicians with the wide spectrum of clinical manifestations and complications of erythema infectiosum associated with parvovirus B19 infection. Methods: A search was conducted in July 2022 in PubMed Clinical Queries using the key terms " Erythema infectiosum" OR “Fifth disease” OR “Slapped cheek disease”. The search strategy included all clinical trials, observational studies, and reviews published within the past 10 years. Only papers published in the English literature were included in this review. The information retrieved from the above search was used in the compilation of the present article. Results: Erythema infectiosum is a common exanthematous illness of childhood caused by parvovirus B19. Parvovirus B19 spreads mainly by respiratory tract secretions and, to a lesser extent, the saliva of infected individuals. Children between 4 and 10 years of age are most often affected. The incubation period is usually 4 to 14 days. Prodromal symptoms are usually mild and consist of low-grade fever, headache, malaise, and myalgia. The rash typically evolves in 3 stages. The initial stage is an erythematous rash on the cheeks, with a characteristic “slapped cheek” appearance. In the second stage, the rash spreads concurrently or quickly to the trunk, extremities, and buttocks as diffuse macular erythema. The rash tends to be more intense on extensor surfaces. The palms and soles are typically spared. Central clearing of the rash results in a characteristic lacy or reticulated appearance. The rash usually resolves spontaneously within three weeks without sequelae. The third stage is characterized by evanescence and recrudescence. In adults, the rash is less pronounced than that in children and is often atypical. Only approximately 20% of affected adults have an erythematous rash on the face. In adults, the rash is more frequently found on the legs, followed by the trunk, and arms. A reticulated or lacy erythema is noted in 80% of cases which helps to distinguish erythema infectiosum from other exanthems. Pruritus is noted in approximately 50% of cases. The diagnosis is mainly clinical. The many manifestations of parvovirus B19 infection can pose a diagnostic challenge even to the best diagnostician. Complications include arthritis, arthralgia, and transient aplastic crisis. In most cases, treatment is symptomatic and supportive. When parvovirus B19 infection occurs in pregnant women, hydrops fetalis becomes a real concern. Conclusion: Erythema infectiosum, the most common clinical manifestation of parvovirus B19 infection, is characterized by a “slapped cheek” appearance on the face and lacy exanthem on the trunk and extremities. Parvovirus B19 infection is associated with a wide spectrum of clinical manifestations. Physicians should be aware of potential complications and conditions associated with parvovirus B19 infection, especially in individuals who are immunocompromised, chronically anemic, or pregnant.

Erythema infectiosum and Raynaud’s phenomenon in a child after a coronavirus disease: description of a clinical case

“…Серед вірусних екзантем, як відомо, найчастішими в практиці педіатра є синдром «рука-нога-рот» (провідний збудник-ентеровіруси), інфекційна еритема або «п'ята хвороба» (викликана парвовірусом В19), синдром папуло-геморагічного висипання у вигляді рукавичок і шкарпеток (в етіології помічено багато вірусів, однак частіше -парвовірус В19), дитяча розеола (викликає герпесвірус 6-го типу), однобічна латероторакальна екзантема (парвовірус В19), синдром Джонатті-Крості (збудники -цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра). Слід зазначити, що більшість із цих синдромів трапляються на першому році життя, то ж суттєвого прогностичного значення для наведеного клінічного випадку не мають [4,5,8].…”

“…Поодинокі новітні дані, наведені у науковій літературі з приводу поєднаного перебігу інфекційної еритеми, переважно парвовірусного походження, постковідного синдрому та феномену Рейно [5,6,9], змушують замислитися над розширенням діагностичного пошуку, виробленням чіткого алгоритму дій лікаря на усіх етапах спостереження за такими дітьми, прове-дення диференційної діагностики між нозологіями зі схожою клінічною симптоматикою.…”

“…У результаті діагностичного пошуку в обстеженого нами хворого підтверджено гостру парвовірусну інфекцію, як клінічно (симптом щік після ляпасу -slapped cheeks, плямисто-папульозні висипання на руках і ногах, що нагадують мереживо, висипання утримуються до чотирьох тижнів і мають хвилеподібний перебіг, повторні висипання провокуються температурним фактором, стресом), так і лабораторно (специфічні антитіла IgM). За даними літерату-ри, парвовірус В19 є одним із вірусів-тригерів, що запускають автоімунні реакції в організмі, а поєднання цього вірусу із SARS-CoV-2 додатково зумовлює гіперстимуляцію імунної системи [1,4,5].…”

Parvovirus B19 Outbreak in Israel: Retrospective Molecular Analysis from 2010 to 2023

“…Infection of the respiratory tract with B19V can be asymptomatic or lead to a spectrum of clinical presentations. In children, the infection may manifest as the characteristic “slapped cheek” rash, commonly known as the fifth disease [ 3 ]. Among individuals with hematological disorders, transient aplastic crisis is a potential complication [ 4 ].…”

Parvovirus B19 Infection in Adults: A Case Series

“…Parvovirus B19 infection is commonly recognized as erythema infectiosum in children, characterized by a maculopapular rash on the cheeks. In adults, it typically begins with flu-like symptoms and progresses to arthralgia, joint swelling, and skin rash [1]. In addition, adults may experience more severe complications, such as transient aplastic crisis, especially in individuals with underlying hemolytic disorders, and chronic anemia in immunocompromised patients, making early detection crucial to prevent these severe outcomes.…”