Epitypification of Morchella steppicola (Morchellaceae, Pezizales), a morphologically, phylogenetically and biogeographically distinct member of the Esculenta Clade from central Eurasia

Abstract

The steppe morel, Morchella steppicola, is one of the more iconic species of true morels (Morchellaceae, Pezizales) based on its: 1) distinctive cerebriform pileus with densely packed labyrinthine irregular ridges, 2) genealogically exclusive position as the earliest diverging species lineage within the Esculenta clade, and 3) geographic distribution within temperate grassland steppes in central Eurasia. Given the uniqueness of this species, and conservation efforts in some Eurasian countries to protect it, we sought to study the holotype in the Mycological Herbarium of the M. G. Kholodny Institute of Botany (KW), Kyiv, Ukraine. However, because the type specimen appears to have been lost, but a picture was provided with the description, we have designated it the lectotype and epitypified this important species based on a collection made in 2014 from Lugansk province, Ukraine. Herein, we provide a detailed morphological description, provide a preliminary assessment of intraspecific diversity via phylogenetic analysis of ITS rDNA sequences from 13 M. steppicola collections spanning six Eurasian countries, and map its geographic distribution across the terrestrial ecoregions of central Eurasia.

Untitled

“…Thus, in the next edition of the Red Data Book of Ukraine, the conservation status of G. frondosa should be indicated as EN С2а(і). (Yatsiuk et al, 2016;Heluta, 2017;Heluta, Zykova, 2018). У цій статті ми наводимо аналіз поширення в Україні ще кількох видів, включених до Червоної книги України, а саме наведених вище представників порядку Phallales -Clathrus ruber, Mutinus ravenelii та Pseudocolus fusiformis.…”

Untitled

“…), Та джи киста ні, Турк ме ниста ні й Уз бе киста ні, але тра п ляв ся там зрід ка, по оди нич ни ми пло до вими ті ла ми, че рез що був за не се ний до "Крас ной кни ги СССР" (Schwarzman, 1984). За раз він відо мий і в ін ших кра ї нах: Азер бай джа ні, Мол до ві, Ні меч чи ні, Сер бії, Сло вач чи ні та Угор щи ні (Yatsiuk et al, 2016).…”

“…На во ди мо пе ре лік цих но вих міс це зна хо джень (з точ ністю до рів ня ра йо ну, ос кіль ки по ши рен ня де таль ної ін фор ма ції про міс цез ростан ня ви дів, внесених до "Чер во ної кни ги Ук ра ї ни", за бо ро нено За ко ном Ук ра ї ни про Чер во ну кни гу Ук ра ї ни (стат тя 12). До пе ре лі ку та кож вклю че ні не що давні ві до мості, от ри ма ні з не чис лен них лі те ра турних дже рел (Besedina, Stetsiuk, 2010;Dzhagan et al, 2010;Sukhomlyn, 2010;Yatsiuk et al, 2016).…”

Distribution of some species of Phallales (Basidiomycota) listed in the Red Data Book of Ukraine

“…Однак виключення видів з Червоної книги України вимагає ґрунтовного їхнього дослідження й відповідного оприлюднення отриманих результатів. Для згаданих C. archeri та M. steppicola така вимога вже виконана (Yatsiuk et al, 2016;Heluta, 2017;Heluta, Zykova, 2018 (Cejp et al, 1958;Dring, 1980;Kreisel, 2001). Clathrus ruber трапляється в Середземноморському та Чорноморському регіонах, а також у центральній та північній Європі, Північній та Південній Америці, Африці, Австралії, країнах Азії (Cejp et al, 1958;Sosin, 1973;Burk, 1979;Dring, 1980;Gorlenko et al, 1980;Stijve, 1997;Kreisel, 2001;May et al, 2003;Karadelev et al, 2007;Assyov et al, 2010;Fazolino et al, 2010;Hosaka, 2012;Szczepkowski, Obidziński, 2012;Outcoumit et al, 2013;Torrejón, 2014;Bolkvadze, Diasamidze, 2016;Motiejūnaitė et al, 2017;GBIF, 2018;Karadelev et al, 2018).…”