Einführung in die Erzähltheorie

Martínez, Matías; Scheffel, Michael

doi:10.17104/9783406638619

Cited by 87 publications

(16 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…B. Genette 2010, Stanzel 2008, Martínez & Scheffel 2016, Leech & Short 2013 und in Hinblick auf ihre Rolle in den Erzählstrukturen fiktionaler Texte und der erzählerischen Wirkung untersucht. Vor diesem Hintergrund war das Interesse an der Entwicklung von detaillierten Kategoriensystemen für Redewiedergabe in der Literaturwissenschaft besonders ausgeprägt.…”

Section: Formen Von Redewiedergabeunclassified

Redewiedergabe – Schritte zur automatischen Erkennung

Brunner

2019

Zeitschrift Für Germanistische Linguistik

View full text Add to dashboard Cite

This contribution presents a quantitative approach to speech, thought and writing representation (ST&WR) and steps towards its automatic detection. Automatic detection is necessary for studying ST&WR in a large number of texts and thus identifying developments in form and usage over time and in different types of texts. The contribution summarizes results of a pilot study: First, it describes the manual annotation of a corpus of short narrative texts in relation to linguistic descriptions of ST&WR. Then, two different techniques of automatic detection – a rule-based and a machine learning approach – are described and compared. Evaluation of the results shows success with automatic detection, especially for direct and indirect ST&WR.

show abstract

Section: Formen Von Redewiedergabeunclassified

Redewiedergabe – Schritte zur automatischen Erkennung

Brunner

2019

Zeitschrift Für Germanistische Linguistik

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Even though there is no first person narrator, this narrating instance is not a neutral omniscient speaker but a person with a history. Such narrative instances are well-known in literary science and are used in literary texts (Martinez & Scheffel 2009;Eckardt 2015c). The pose corresponds to the first person narrator and his/her younger self as discussed in (30).…”

Section: Additional Predicted Readingsmentioning

confidence: 99%

Perspective and the future-in-the-past

Eckardt

2017

Glossa: A Journal of General Linguistics

View full text Add to dashboard Cite

The paper investigates the future-in-the-past (FiP) as in Peter would (later) see the Fujiyama. FiP can convey an outlook on events that, as the speaker knows, took place later ("objective sense"). FiP can also convey a past utterance or thought of a protagonist. In this perspective-taking sense, FiP sentences share the uncertainty about the future of present tense will-sentences. Kaufmann's (2005) semantic treatment of the future is extended to account for shifted senses of the future-in-the-past, leading to the insight that tense scopes differently in non-shifted and shifted future-in-the-past. A final outlook speculates about more radical changes in the analysis of tense and aspect in order to account for this observation.

show abstract

“…Однак у першому ж реченні знаходимо прислівник "anscheinend", а згодом й інші синоніми, як-от "scheinbar", "allem Anschein nach", та гіпотетичне порівняння, значення яких виражає невпевненість у тому, про що йдеться. Всезнання як характерна риса аукторіального розповідача, звичайно, не допускає таких висловів, гіпотетичність мовлення яких демонструє злиття голосу наратора та головного персонажа, що є ознакою персонального типу ведення нарації і допомагає читачеві створити ілюзію перебування у світі зображуваних подій разом із героєм роману [13,90]. З огляду на це висунута на початку аналізу наведеного прикладу теза про аукторіального розповідача виглядає сумнівною, але саме цього і прагне автор.…”

unclassified

“…Die Frau betrachtete ihn mehrfach fast mitleidig. Die vier Kinder, zwei Mädchen und zwei Knaben, sahen ihn wie etwas Wildfremdes und Sonderbares von der Seite her an" (1,(12)(13).…”

unclassified

Наративна Структура Роману Р. Вальзера «помічник»

Яремко¹

2020

Науковий Вісник ДДПУ Імені Івана Франка. Серія: Філологічні Науки (Мовознавство)

View full text Add to dashboard Cite

Львівський національний університет імені Івана Франка У статті розглянуто побудову наративної структури роману Роберта Вальзера «Помічник», неоднорідність якої як характерна ознака індивідуально-творчої манери автора зумовлює смислову багатозначність тексту, надає йому іронічної тональності та сприяє когнітивно-рецептивній активності читача. З огляду на багаторівневу організацію літературної комунікації та її учасників з'ясовано, що у структурі внутрішньотекстової, тобто фікціональної, комунікації, яка виникає внаслідок комунікативно-творчої діяльності автора та репрезентує мовлення наратора й персонажів, визначення розповідної перспективи і аналіз мовленнєвої діяльності наратора слугують передумовою для розуміння художнього тексту та вираженої в ньому авторської позиції. На основі комплексного вивчення тексту із застосуванням методів лінгвістичного, стилістичного й літературознавчого аналізу схарактеризовано взаємодію аукторіального та персонального типів наративної інстанції. Неоднорідність наративної структури ускладнює розрізнення між голосами наратора та персонажа. У результаті аналізу наративної та персонажної мовленнєвих структур установлено імпліцитну аукторіальність та завуальований характер невласне-прямого мовлення. Визначено, що на смислову багатозначність тексту значний вплив має його розповідна структура, а саме: поєднання аукторіального та персонального типів наративної інстанції, що дає змогу авторові по-різному змінювати ракурси мовлення; імпліцитне зображення аукторіального розповідача, унаслідок чого виникає оманливе враження відсутності його «всезнання» щодо зображуваних подій; використання невласне-прямого мовлення, репрезентація в якому точок зору наратора й персонажа зумовлює завуальованість нарації. Неоднорідність наративної структури сприяє іронічній тональності тексту. З погляду аукторіального розповідача, іронії піддаються події сюжетно-подієвого плану та висміюється абсурдність ідеї «покірного служіння іншим», тоді як персональна наративна ситуація репрезентує самоіронію Йозефа та його іронічне ставлення до господаря. Ключові слова: літературна комунікація, наратор, імпліцитна аукторіальність, невласне-пряме мовлення, іронія. Yaremko M. V. Narrative structure of Robert Walserʼs novel "The Assistant". The article deals with the narrative structure of Robert Walser's novel "The Assistant", whose heterogeneity, characteristic of the author's individual creative manner, leads to semantic ambiguity of the text, gives it an ironic tone and promotes the cognitive-receptive activity of the reader. Taking into account the multilevel organization of literary communication and its participants, it has been established that in the structure of intertextual, i.e. fictional communication, which arises as a result of the communicativecreative activity of the author and represents the narrator's and characters' speech, defining the narrative perspective and analyzing the narrator's speech are preconditions for understanding the literary text and the author's attitude expressed in it. On the basis of ...

show abstract

Einführung in die Erzähltheorie

Cited by 87 publications

References 0 publications

Redewiedergabe – Schritte zur automatischen Erkennung

Redewiedergabe – Schritte zur automatischen Erkennung

Perspective and the future-in-the-past

Наративна Структура Роману Р. Вальзера «помічник»

Contact Info

Product

Resources

About