Efficacy of intraoperative hypertonic saline irrigation in seroma prevention after abdominal wall reconstruction procedures – a pilot cohort study

Abstract

Introduction: Seromas refer to collections of fluid secreted into the so-called dead spaces when extensive dissection takes place. Various methods of preventing seroma have been reported in the literature but their outcomes are far from spectacular. Aim: To verify the expected benefit on usage of IHSI (intra-operative hypertonic saline irrigation) in aspect of decreasing subcutaneous fluid secretion and decreased hospital stay in patients undergoing various abdominal wall reconstruction procedures. Material and methods: We conducted a cohort study of total 64 patients treated by two techniques and divided into 2 groups. In the first group (SUBLAY), we assessed patients undergoing abdominal wall reconstruction with the positioning mesh underneath the rectus muscles. Group was divided into two subgroups: control and experimental. In second group (ONLAY), we analysed patients who had undergone reconstruction procedure combined with abdominoplasty and placement of a mesh between the subcutaneous tissue and the fascia. Intervention consisted in administration of 20 mL of 10% hypertonic saline into subcutaneous tissue 10 min before definitive wound closure. Results: Mean drain output, starting from day 2 post-op, was significantly lower in the experimental subgroups of the ONLAY and SUBLAY compared to the respective control subgroups. This had a beneficial effect on shortening the time to drainage removal. Conclusions: In the short-term results, we demonstrated that intraoperative hypertonic saline irrigation significantly decreased the amount of the drained fluid and shortened the hospital stay. Further multicentre studies in larger groups of patients are needed.

Experimental and morphological justification of the prevention of wound complications during fixation of the mesh to the abdominal wall tissues with composite

“…За даними фахової літератури, клей із сітчастого поліуретану характеризується високим ступенем адгезії до м'язово-апоневротичної та жирової тканини [15,16]. Це сприяє зменшенню ризику формування «мертвих» просторів між м'язовими та підшкірно-шкірними шарами рани, а отже запобігає виникненню сероми [4,5]. Саме ці процеси спостерігали в експерименті та підтвердили результатами дослідження.…”

“…Серома здебільшого виникає після алопластики гриж живота великих і гігантських розмірів, за даними авторів, її виявляють у 9,3-57,0 % пацієнтів [3,4]. Ризик виникнення сероми зростає при формуванні «мертвих» просторів між сіткою, апоневрозом і підшкірно-жировою клітковиною [4,5]. Лікування цього ускладнення передбачає повторні аспірації ексудату під ультразвуковим контролем.…”