“…Технологічно станом на сьогодні птиця для виробництва м'яса переважно утримується на підлозі на глибокій незмінній підстилці, що потребує високого рівня ветеринарного та санітарногігієнічного забезпечення щодо підготовки приміщень -дезінфекція (Paliy, Zavgorodniy, Stegniy, & Gerilovych, 2015, Paliy, Ishchenko, Marchenko, Paliy, & Dubin, 2018 та дотримання вимог до підстилочних матеріалів і санітарного стану підстилки (Bondarenko, 2002). Основною вимогою для матеріалів підстилки є висока вологопоглинаюча здатність, низька теплопровідність, безпечність для птиці та довкілля (Tolmacheva, Apyari, Kochuk, & Dmitrienko 2016;He et al, 2014;Sodipo, & Aziz, 2016;Reshetnikova, Aleksenko, & Shtykov, 2019;Meretin, 2019), санітарне благополуччя і можливість подальшого використання підстилкового матеріалу як органічного добрива. Найчастіше у птахогосподарствах України використовується солома, лушпиння соняшника та інші матеріали, але їх використання часто є небезпечним і може призводити до контамінації птиці патогенними мікроорганізмами, що негативно впливає на продуктивність птиці, довкілля, здоров'я птиці і обслуговуючого персоналу, безпечності і чистоті продукції (Melnik, 2009) та збереження епізоотичного благополуччя, від якого залежить ефективність галузі (Рrychоd'ko, Mаzanny, 2013;Kozitsina et al, 2015).…”