Effect of modifier nature on the preconcentration efficiency of rutin and quercetin on the magnetite nanoparticles

Abstract

Методом химического соосаждения синтезированы магнитные наночастицы (МНЧ) магнетита, поверхность которых модифицирована диоксидом кремния, диоксидом кремния и полиэтиленимином и только полиэтиленимином. Полученные МНЧ охарактеризованы методами электрофоретического рассеяния света и просвечивающей электронной микроскопии. Показано, что на величину и знак дзета-потенциала МНЧ влияют природа модификатора и рН раствора. Изучено влияние рН, количества сорбента, времени сорбции, способа перемешивания раствора и найдены оптимальные условия сорбции кверцетина и рутина. Установлено, что сорбция указанных флавоноидов количественно происходит на магнетите, модифицированном как SiO 2 @ПЭИ так и только ПЭИ, протекает за 10 мин, однако степень извлечения выше на МНЧ, модифицированных ПЭИ, которая для кверцетина и рутина составляет 98 % и 86 %, соответственно. Показано, что степень извлечения кверцетина и рутина при десорбции 4 мл 0.1 М NaOH в течение 20 минут составляет 62 и 56 процентов, соответственно.

Research of sorption and disinfecting properties of the “Mikadez” layer dryer

“…Технологічно станом на сьогодні птиця для виробництва м'яса переважно утримується на підлозі на глибокій незмінній підстилці, що потребує високого рівня ветеринарного та санітарногігієнічного забезпечення щодо підготовки приміщень -дезінфекція (Paliy, Zavgorodniy, Stegniy, & Gerilovych, 2015, Paliy, Ishchenko, Marchenko, Paliy, & Dubin, 2018 та дотримання вимог до підстилочних матеріалів і санітарного стану підстилки (Bondarenko, 2002). Основною вимогою для матеріалів підстилки є висока вологопоглинаюча здатність, низька теплопровідність, безпечність для птиці та довкілля (Tolmacheva, Apyari, Kochuk, & Dmitrienko 2016;He et al, 2014;Sodipo, & Aziz, 2016;Reshetnikova, Aleksenko, & Shtykov, 2019;Meretin, 2019), санітарне благополуччя і можливість подальшого використання підстилкового матеріалу як органічного добрива. Найчастіше у птахогосподарствах України використовується солома, лушпиння соняшника та інші матеріали, але їх використання часто є небезпечним і може призводити до контамінації птиці патогенними мікроорганізмами, що негативно впливає на продуктивність птиці, довкілля, здоров'я птиці і обслуговуючого персоналу, безпечності і чистоті продукції (Melnik, 2009) та збереження епізоотичного благополуччя, від якого залежить ефективність галузі (Рrychоd'ko, Mаzanny, 2013;Kozitsina et al, 2015).…”