Effect of empagliflosin on renal filtration in patients with coronary heart disease undergoing percutaneous coronary intervention

Abstract

Aim To evaluate the effect of empagliflozin on glycemia and renal filtration function in patients with stable ischemic heart disease (IHD) and type 2 diabetes mellitus (DM2) who underwent a percutaneous coronary intervention (PCI).Materials and methods This study included 40 patients with stable IHD and DM2 (age, 63 (58; 65) years; DM2 duration, 7 (4; 15) years) who had indications for an elective PCI. At baseline in the total sample, the level of glycated hemoglobin was 7.2 (6.5; 8.3)%; 48.7 % failed to achieve glycemic goals. A decrease in glomerular filtration rate (GFR) to below 60 ml/min/1.73 m2 was observed in 10.3 % of patients. All patients were divided into two group by simple randomization with successively assigned numbers. The main group consisted of 20 patients who received empagliflozin 10 mg/day in addition to their previous hypoglycemic therapy irrespective of their baseline glycemic control. Patients of the comparison group (n=20) continued on their previous hypoglycemic therapy as prescribed by their endocrinologist. The follow-up duration was 6 months. Statistical analysis was performed with the Statistica 10.0 software.Results The empagliflozin treatment improved the glycemic control; in the comparison group, no significant changes in glycemic control were observed. In both groups, GFR significantly decreased during the follow-up period; median decreases in GFR were –6.0 (–16.0; 4.0) and –8.4 (–26.5; 2.5) ml/min / 1.73 m2 in the main and comparison groups, respectively (p = 0.646). No significant changes in 24-h proteinuria were observed for patients taking empagliflozin. In the control group, the 24-h urinary protein excretion significantly progressed (p=0.011) during the follow-up period.Conclusion In patients with DM2 and stable IHD who underwent a PCI, addition of empagliflozin 10 mg/day to their current hypoglycemic therapy was associated with a significant improvement of glycemic control. The decrease in GFR during the empagliflozin treatment did not significantly differ from the value for patient receiving the other hypoglycemic therapy.

Ефективність Корекції Ендотеліальної Дисфункції Судин У Пери- Та Післяопераційний Періоди У Пацієнтів Із Гострим Коронарним Синдромом На Тлі Цукрового Діабету 2 Типу

“…Серед взаємообтяжувальних патогенетичних факторів цих коморбідних станів останнім часом ключову роль відіграють такі чинники, як системне низькоінтенсивне запалення та пероксидний стрес, що спричиняють порушення ендотеліальної функції судин і не лише лежать в основі порушення енергетичного метаболізму й ішемічного ушкодження кардіоміоцитів, зниження їх функціональної здатності, розвитку життєво не безпечних ускладнень [13,14], але і суттєво об межують можливості використання високоефективних ранніх інвазивних коронарних втручань у хворих із ГКС [15][16][17]. Саме обмеження можливості застосування високоефективних ранніх інвазивних коронарних втручань у пацієнтів із ГКС на тлі ЦД2 визначає тактику активного вивчення ролі активності вільнорадикального окиснення ліпідів, неспецифічного низькоінтенсивного судинного запалення та ендотеліальної дисфункції в патогенезі даної коморбідної патології, розвитку окремих її ускладнень і розробці шляхів корекції цих патологічних процесів з метою підготовки до оперативних втручань та профілактики ускладнень у периопераційний і післяопераційний періоди [12,18,19].…”