Ectopic Molar Pregnancy: Diagnostic Efficacy of Magnetic Resonance Imaging and Review of the Literature

Abstract

Ectopic molar pregnancy is extremely rare, and preoperative diagnosis is difficult. Our literature search found only one report of molar pregnancy diagnosed preoperatively. Moreover, there is no English literature depicting magnetic resonance image (MRI) findings of ectopic molar pregnancy. We report a case of ectopic molar pregnancy preoperatively diagnosed using MRI. A literature review of 31 cases of ectopic molar pregnancy demonstrated that lesions have been found in the fallopian tube (19 cases, 61%), ovary (5 cases, 16%), cornu (3 cases, 10%), peritoneum (2 cases, 6%), uterine cervix (1 case, 3%), and cesarean scar (1 case, 3%). Abdominal pain and abnormal vaginal bleeding were reported in 70% and 61% of the patients, respectively. Twenty-one cases (67%) presented with rupture and hemoperitoneum. All patients underwent surgical resection or dilatation and curettage. Methotrexate therapy was performed in one case because residual trophoblastic tissue was suspected. A second operation was performed in one case of ovarian molar pregnancy because serum hCG levels increased again after primary focal ovarian resection. No patients developed metastatic disease or relapsed. These findings suggest the prognosis of ectopic molar pregnancy to be favorable.

Bilateral Tubal Molar and Embryonic Pregnancy

“…Ectopic molar pregnancy is rare [2]. Its impact could be underestimated due to the lack of systematic practice of histological analysis on ectopic pregnancy surgical parts in some areas [11].…”

“…Usually intrauterine, the molar pregnancy can be more rarely extra uterine [2] [3] [4] [5] or exceptionally heterotopic [6]. Vanita [7] reported a case of ectopic mole associated with a normal intrauterine pregnancy.…”

Problematic issues of diagnosis of trophoblastic disease

“…Проб-лема накопичення достовірних епідеміологіч-них даних може бути пов'язана з відсутністю узгодженості в описі клінічних випадків [11,12,25], некоректною характеристикою кате-горій населення, що знаходяться в групі ризи-ку, недостатньою кількістю якісно відібраних контрольних груп [4,5,20,25], а також, най-важливіше, рідкісністю даного захворювання [3]. Проблемою всіх європейських країн, у тому числі й України, є відсутність централізованих баз даних, що не дозволяє оцінити важливість цього питання та вчасно діагностувати злоякіс-ні трофобластичні пухлини, ініційовані МЗ [11].…”

“…З описаного вище ясно, що повний МЗ є патогеномом повністю батьківського походжен-ня і зазвичай гомозиготний (ХХ); ядерна ДНК -батьківського походження, ДНК цитоплазми -материнського походження [4,7,19,20], а в основі непов-ного МЗ лежить відсутність материнського генетичного матеріалу (рис. 1).…”

“…У cучасних класифіка-ціях ці патологічні процеси віднесені до доброякісних. Проте Європейська організація з лікування трофобластичної хвороби (European Organisation for Treatment of Trophoblastic Diseases, EOTTD) та Міжнародне товариство з вивчення трофобластичної хвороби (International Society for the Study of Trophoblastic Diseases, ISSTD) пропонують відносити повний та частковий МЗ до передракових станів та реєструвати його як стадію 0 злоякісних тро-фобластичних пухлин [4,7,20]. На наш погляд, такий підхід має право на визнання, адже дозволяє привернути підвищену увагу клініцистів до своє-часної діагностики і особливо до профілак-тики розвитку ускладнень і малігнізації даної патології на ранніх етапах.…”