Ужгородський національний університетГастроєюнодуоденостомія в лікуванні та профілактиці неспроможності кукси дванадцятипалої кишки Мета роботи: оцінити ефективність сполучення дванадцятипалої кишки із петлею тонкої кишки, сформованою за Ру, в профілактиці та лікуванні неспроможності кукси дванадцятипалої кишки після дистальної резекції шлунка. Матеріали і методи. За період з 2009 по 2019 р. автори застосували запропонований спосіб реконструкції безперервності травного тракту в 15 пацієнтів. Вперше гастроєюнодуоденостомію застосовували в пацієнтів із пошкодженням дванадцятипалої кишки внаслідок травми (3 хворі). У подальшому таку операцію виконано при неможливості надійного закриття кукси дванадцятипалої кишки під час первинної операції (4 хворі) та при неспроможності кукси в післяопераційному періоді (8 хворих). Помер один (12,5 %) пацієнт після операції з приводу неспроможності кукси дванадцятипалої кишки (ДПК). Результати досліджень та їх обговорення. Оцінюючи досвід застосування гастроєюнодуоденостомії на виключеній за Ру петлі тонкої кишки можна виділити такі її позитивні сторони: універсальність -можливість використання як при первинно "тяжкій" куксі, так і для лікування її неспроможності; технічну простоту -хірург тільки перетинає і накладає практично стандартні анастомози без необхідності пластики, викроювання і т.д.; придатність при пенетруючих, "низьких" та юкстапапілярних виразках -пришивання тонкої кишки до кукси можливо навіть по кратеру виразки або по краю слизової шириною 1 мм (з обов'язковим використанням атравматичного шовного матеріалу); придатність при відсутності передньої стінки ДПК -після попередньо накладеного гастродуоденоанастомозу за Фіннеєм або Джабуле, після висічення перфоративної виразки за Джаддом; пластичні властивості -використання добре васкуляризованої петлі тонкої кишки для закриття дефекту ДПК із запаленими краями після неспроможності є по суті тією ж пересадкою шкірного клаптя на рановий дефект на поверхні тіла; декомпресія ДПК -при підвищенні тиску в ДПК в результаті скупчення секретів, декомпресія через анастомоз із тонкою кишкою, яка перистальтично скорочується в напрямку "від ДПК", представляється дуже вірогідною; "редуоденізація" пасажу їжі.Ключові слова: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки; резекція шлунка; кукса дванадцятипалої кишки; неспроможність кукси; гастроєюнодуоденостомія.Постановка проблеми і аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема закриття "важкої" кукси дванадцятипалої кишки продовжує залишатися невирішеною в абдомінальній хірургії.Недостатньо герметичне закриття кукси підвищує ризик її неспроможності в післяопераційному періоді. Частота виникнення такої неспроможності за даними Cozzaglio L. і співавт. становить від 1 до 6 %, а смертність -від 3 до 5 % [1]. У Cozzaglio L. і співавторів частота виникнення недостатності кукси дванадцятипалої кишки (ДПК) після дистальної резекції шлунка та гастроектомії, виконаних із приводу раку шлунка, становила 1,5 % (дані мультицентрового дослідження). Аналогічні дані про частоту неспроможності та смертність ...