“…Проблематиці управління закладами загальної середньої освіти в Украї ні з використанням інструментарію фінансового забезпечення присвячено праці українських і зарубіжних учених, таких як Т. М. Боголіб, Я. Герчинський, Б. В. Деревянко, М. Б. Євтух, І. С. Каленюк, О. А. Комарова, А. О. Монаєнко, Л. І. Паращенко, А. М. Соколовська [3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13], котрі розглядають її під кутом зору правового статусу навчальних закладів та юридичного супроводу відносин, що виникають у процесі надання послуг у сфері освіти; еволюції теорії і практики державного управління з визначенням механізмів, які забезпечують розвиток системи загальної середньої освіти, та розробленням моделі державного управління розвитком національної системи загальної середньої освіти, схеми практичної реалізації через трансформацію державного управління загальною середньою освітою в управлінні відносинами з клієнтами/споживачами; сучасних тенденцій трансформації управління освітою з огляду на поширення процесів децентралізації, диверсифікації джерел і механізмів фінансування системи освіти; особливостей фінансової діяльності держави щодо видатків на освіту й науку; освітніх фінансів в Україні в контексті інституційних та демографічних змін із фокусуванням на наданні освітньої субвенції й становленні бюджетів шкіл; формульного розподілу видатків державного бюджету на освіту; фінансово-економічних важелів підвищення ефективності управління загальною середньою освітою регіону; посилення автономії загальноосвітніх навчальних закладів; активізації комерційної діяльності навчальних закладів та їх перетворення на повноцінних суб'єктів ринкових відносин в умовах обмеженості державних асигнувань у освітню галузь; обґрунтування підстав для реалізації системних заходів із боку як державного управління, так і освітянської громади щодо механізмів, технологій і практик переходу від централізованого управління до школобазованого менеджменту.…”