Diplomatic Discourse

Diplomatic Discourse With a Human Face: The Latest Development Trends

“…Розглядаючи стан дипломатичного дискурсу (надалі -ДД) кінця першої чверті ХХІ століття, напрацьовані підходи його вивчення та поетапне розв'язання задач, які постають перед науковцями, автори статті спираються на основоположні та сучасні праці. Серед них, зокрема, варто відзначити внесок таких лінгвістів як Т. Бочіна (окремі жанри ДД) [26], О. Бріченкова та О. Бутська (сучасні напрямки розвитку ДД) [16], Т. Волкова (особливості перекладу) [3], Н. Гупта (модифікація ДД під впливом нагальних проблем, пов'язаних із навколишнім середовищем) [19], Т. Зонова (еволюція та актуальий стан; спроба побудови сучасної моделі ДД) [5], Е. Карвайо (багатоаспектне дослідження ДД) [17], Н. Кащишин (номенклатура, терміносистема, промови дипломатів і політични лідерів) [6], І. Кікбуш (зміни у дипломатичному дискурсі під впливом викликів світового медично/санітарно релевантного значення) [21], О. Кожєтєва (вироблення дефініції та пошук місця серед інших дискурсів; класифікація ДД) [7], Дж. Курбалія (віртуальний ДД у контексті Ковідпандемії) [20], О. Мєтєліца (лінгвосеміотичний простір) [9], І. Пахомова (актуальні тенденції у ДД) [16], О. Пазинич (дипломатичні папери, особливості дипломатичного листування) [10], І. Садикова (жанрова палітра ДД) [3], Н. Станко (особливості функцінування дипломатичного дискурсу) [26], Л. Терентій (загальна характеристика ДД; промови лідерів; взаємозв'язок з політичним дискурсом) [13], В. Яппарова (жанрове розмаїття ДД) [26] та інші.…”

“…Необхідність розвитку однойменної дипломатії та дискурсу виникла після усвідомлення сьогоденним світовим суспільством того факту, що навколишнє середовище не має кордонів, і почасти проблеми однієї країни чи регіону «розносяться вітром» навіть не на один континент. Влучною ілюстрацією стане уривок з виступу Б.Обами [17]:…”