Didactic model of formation pedagogical universities students’ digital competence

Abstract

Стаття присвячена аналізу проблеми формування цифрової компетентності у студентів педагогічних університетів. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень та практичного досвіду було розроблено дидактичну модель формування цифрової компетентності студентів педагогічних університетів.
 В роботі визначені структурні блоки моделі, які у взаємодії забезпечують її цілісність та функціонування. До них відносяться цільовий, теоретико-методологічний, змістово-процесуальний, контрольно-діагностичний та результатний блоки.
 Розроблена та апробована дидактична модель є схематичним представленням відповідної системи роботи, що характеризує ієрархію, послідовність, складові, етапи й застосовані засоби, форми, методи й взаємозалежності між ними та виконує орієнтаційну, виконавчу та коригувальну функції в організації вивчення студентами педагогічних університетів інформатичних дисциплін.

Професійне Становлення Майбутніх Фахівців В Умовахцифровізації Освіти

“…На думку М. Моїсеєнко, цифрова компетентність студентів педагогічних університетів може функціонувати на двох якісних рівняхбазовому, що уможливлює розв'язання освітніх завдань засобами комп'ютерних технологій загального призначення та предметно-орієнтованому, який надає змогу упроваджувати в освітню діяльність спеціалізовані цифрові технології й ресурси [4].…”

“…З іншого боку, професійне становлення майбутніх фахівців в умовах воєнного стану цілком пов'язане з розвитком технологій дистанційного навчання та рівнем сформованості цифрової компетентності викладачів закладів вищої освіти зокрема.Розглядаючи наукову категорію «цифрова компетентність» було встановлено, що багатогранність дослідження позначається на неоднозначності її термінологічного оформлення. Вчені визначають цифрову компетентність, як: впевнене й водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні (за Н. Вороновою [1]); динамічної здатності мотивовано, відповідально, критично й безпечно у процесі професійної діяльності обирати, створювати та змінювати цифрові ресурси, керувати ними, захищати й поширювати їх, застосовувати у процесі власної наукової діяльності та навчання здобувачів вищої освіти на засадах академічної доброчесності, розширюючи можливості студентів та сприяючи формуванню їхньої цифрової компетентності (за О. Мирошниченко [3]); здатність і спроможність суб'єкта цілеспрямовано використовувати інформаційно-комунікативні технології для створення, пошуку, оброблення, обміну інформацією у віртуальному просторі, виявляти інформаційну та медіа-грамотність, дотримуватися правил безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, розуміти та свідомо притримуватися етики в роботі з інформацією (за М. Моїсеєнко[4]); інтегроване утворення, в основу якого покладено мотивацію, здатність фахівця до саморозвитку, удосконалення набутих знань, умінь, навичок щодо цифрових технологій для подальшого професійного зростання та ефективного вирішення професійних задач (за А. Яцишин[6]).…”

Digitalization of geographic higher education: problems and prospects

“…Digitalization of education has become the subject of many scientific studies devoted to the theoretical and methodological foundations of distance education (Myroslav I. Zhaldak [8], Yukhum I. Mashbyts [9], Illia O. Teplytskyi [10], Svitlana V. Shokaliuk [11]); blended learning (Liudmyla I. Bilousova [12], Kateryna P. Osadcha [13], Iryna S. Mintii [14], Serhiy O. Semerikov [15], Yurii V. Tryus [16]); development of the informational and educational environment (Mariia A. Kislova [17], Kateryna I. Slovak [18], Liubov F. Panchenko [19], Kateryna V. Vlasenko [20], Olena O. Lavrentieva [21], Mariana M. Kovtoniuk [22], Tetiana A. Vakaliuk [23], Yuriy L. Kuchyn [24], Oleksandr Yu. Burov [25]); and information and communication competence of teachers in the conditions of a cloud-oriented educational environment (Kateryna V. Vlasenko [26], Iryna V. Lovianova [27], Tetiana A. Vakaliuk [28], Nataliia V. Morze [29], Mykhailo V. Moiseienko [30]); adaptive cloud-oriented system of training and professional development of teachers of secondary school (Hanna B. Varina [31], Yuliya H. Nosenko [32], Kateryna P. Osadcha [33]); determination of teachers readiness and need of digital tools and ICT during quarantine (Oksana V. Ovcharuk [34]); digital transformation of education (Tetiana V. Sych [7], Olga P. Pinchuk [35], Oksana V. Ovcharuk [36], Andrey V. Pikilnyak [37]).…”

Developing digital competence of secondary school teachers through training sessions

“…The issues of digital competence were covered by Berezhna, Zaiets and Shybirina [1], Bondarchuk et al [4], Ferrari [9], Ovcharuk [20], Pinchuk and Prokopenko [23], Prokhorov et al [24], Prokhorova [25], Riezina, Puzikova and Kotyak [26], Scott [27], Vakaliuk, Spirin and Kontsedailo [29], Vuorikari et al [32]. In particular, the issues of development of digital competence of a teacher were dealt with by Hamad, Ndibalema and Matalu [10], Ivanytsky [11], Kartashova, Bakhmat and Plish [12], Martyniuk, Martyniuk and Muzyka [15], Moiseienko [16], Moiseienko, Moiseienko and Kiv [17], Moiseienko et al [18], Oliynyk et al [19], Ovcharuk and Ivaniuk [21], Spirin [28].…”