Запропоновано новий підхід щодо розробки методу комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності, що спричинені внаслідок зростаючого рівня антропогенного навантаження, збільшення масштабів деградації земельних і водних ресурсів, зміни ландшафтів, збільшенні кількість викидів та скидів забруднюючих речовин,, виснаження як відновних, так і невідновних природних ресурсів. Мета дослідження полягає в розробці методу комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності окремих територій з урахуванням впливу сукупності природних, екологічних, радіологічних чинників, що притаманні об'єкту дослідження. Досягнення вказаної мети дозволить виявити детермінацію конкретних чинників здоров'я населення та природного середовища, що важливо для вирішення проблеми покращання здоров'я населення та ранжування районів за медико-екологічним ризиком. Оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно-небезпечних об’єктах базується на результатах прогнозування ймовірних наслідків таких аварій, яке здійснюється з урахуванням обсягу викиду небезпечних хімічних речовин, а також актуальних метеорологічних умов. За результатами прогнозування визначаються глибина та площа можливої забрудненості, а також кількість населення, що може опинитися в цій зоні. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах з викидом небезпечних хімічних речовин відбуваються внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин, або ж під дією зовнішніх чинників, які призводять до ушкодження технологічного устаткування, пристроїв, споруд, транспортних засобів тощо. На основі аналізу методів оцінювання ризиків від надзвичайних ситуацій удосконалено традиційний підхід до оцінювання ризиків життєдіяльності на об’єктовому та регіональному рівні від можливих аварій на хімічно небезпечних об’єктах, що базується на результатах прогнозування імовірності аварійного викиду токсичних речовин та негативних наслідків аварії з урахуванням об’ємів викиду і актуальних метеорологічних умов.