Development of an approach to using a style in software engineering

Abstract

Розроблено пiдхiд керованого онтологiєю застосування стилiв в iнженерiї програмного забезпечення. Сутнiсть пiдходу полягає у використаннi онтологiї не тiльки для представлення стилiв, но також для контролю застосування стилiв пiд час створення i супроводження програмного забезпечення. При цьому, для представлення стилю створюється вiдповiдна онтологiя та засоби пiдтримки розробника, а для контролю застосування стилю в робочих продуктах фаз життєвого циклу програмного забезпечення створюються засоби (ризонери) на основi онтологiчної бази знань. За представленням у дескриптивнiй логiкi база знань мiстить двi складовi-термiнологiчну (TBox) та фактичну (ABox). Перша складова створюється заздалегiдь, шляхом виконання доменного аналiзу. Друга складова створюється пiд час аналiзу представлення вiдповiдного робочого продукту. З метою типiзацiї, в контекстi пiдходу, що розроблено, створено шаблони стилю онтологiї ядра iнженерiї програмного забезпечення, шляхом аналiзу поняття стилю в рiзних доменах. Сформульованi основнi характеристики стилю як доменне незалежного поняття, якi представлено в шаблонах. При цьому, для обрання кiлькостi шаблонiв, що необхiднi для представлення стилю, застосовано паттерн Work Product Pattern Application з Unified Foundational Ontology. Паттерн описує дiї, що можуть iснувати вiдносно стилю робочого продукту (Work product). Розглянуто приклад реалiзацiї пiдходу, шляхом дослiдження запропонованого методу, керованого онтологiєю застосування стилю програмування в iнженерiї програмного забезпечення та архiтектури засобу, що його реалiзує. З застосуванням Protege показано побудову онтологiї стиля програмування i асистування програмiсту. Розроблено i реалiзовано архiтектуру засобу контролю застосування стилю в робочому продуктi фази конструювання-текстi програми. Основу архiтектури складає база знань про вiдповiдний стиль. Термiнологiчна складова бази знань мiстить iнформацiю вiдносно мов i стилю програмування i створюється заздалегiдь розробником онтологiї. Фактична складова створюється ризонером для кожного представлення робочого продукту-тексту програми. Засоби, що створено в контекстi запропонованого пiдходу, автоматизують процеси, якi мають мiсце пiд час застосування стилiв в робочих продуктах фаз життєвого циклу програмного забезпечення Ключовi слова: iнженерiя програмного забезпечення, шаблон стиля, онтологiя, дескриптивна логiка, стиль програмування UDC 004.415.2(043.3

Organizational and pedagogical conditions for training higher education applicants by learning tools of a competence-oriented environment

“…is relevant [50]. Technological skills imply ability to work with technology, it is necessary to define rational limits of requirements for personnel who will work with this technology [51]; coordination and step-by-step implementation of actions and operations aimed at achieving the desired result; the uniqueness and the regularity of the procedures and operations available in the technology.…”

Complementing content of English courses for enhancing communication of IT-professionals for sustainable development

“…The analysis of scientific publications has shown that peculiarities of professional training of IT-specialists have been studied by O. Dubinina [4], A. Striuk [5], M. Sydorov [6], L. Tereminko [2] et al Researchers V. Kruhlyk [8], V. Osadchyi [9] have been engaged in the analysis of professional qualities of software engineers. Certain aspects of communicative training of IT-specialists have been investigated by H. Babii [10], Ya.…”

“…Therefore, it is advisable to conduct training within a software development company; involve professional developers in teaching disciplines; to organize practical classes according to modern requirements. Second, students should integrate their own knowledge and skills and direct the results to software development, and teachers, using appropriate teaching materials, should simplify this integration [6]. In their study, the authors have not focused on communicative training for future software engineering professionals.…”