Developing and Emerging Clinical Asthma Phenotypes

Hekking, Pieter-Paul; Bel, Elisabeth H.

doi:10.1016/j.jaip.2014.09.007

Cited by 97 publications

(71 citation statements)

References 193 publications

(241 reference statements)

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Поширеність цієї патології в дитячій популяції коливається в межах від 3,4 до 37,6 %, що становить не лише медичну, але й медико-соціальну проблему для дітей та їх родин [1]. Останніми десятиліттями вивчення осо-бливостей патогенезу та клініки БА супроводжу-ється виокремленням астма-фенотипів, зокрема, на підставі різноманітності тригерів, що виклика-ють напад захворювання, варіантів перебігу та про-гнозу астми [2].…”

Section: вступunclassified

Ефективність Лікування Тяжкої Бронхіальної Астми Фізичного Напруження У Школярів

Garas¹,

Lekhkun²

2021

View full text Add to dashboard Cite

Актуальність. Бронхіальна астма — поширене хронічне запальне захворювання дихальних шляхів. Щонайменше 10–12 % хворих на бронхіальну астму страждають від тяжкої форми захворювання. Одним із аспектів недостатнього контролю тяжкої бронхіальної астми вважається її фенотипова неоднорідність, зокрема, відзначається значне зростання інтересу фахівців до проблеми бронхіальної астми фізичного напруження. Мета. Підвищення ефективності лікування тяжкого варіанта бронхіальної астми фізичного напруження у дітей шкільного віку на підставі аналізу динаміки нападу і досягнення контролю захворювання з урахуванням основних спірометричних та інфламатометричних показників. Матеріали та методи. Обстежено 46 дітей, хворих на тяжку персистуючу бронхіальну астму, зокрема, до 1-ї клінічної групи увійшли 15 школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичного напруження, до 2-ї клінічної групи (порівняння) — 31 дитина із тяжким варіантом захворювання, без ознак бронхоконстрикції фізичного напруження. Визначення ефективності базисної терапії проводили проспективно з інтервалом 3 місяці шляхом оцінки показників контролю за перебігом захворювання з використанням АСТ-тесту. Тяжкість бронхообструктивного синдрому при надходженні хворих до стаціонару під час загострення захворювання оцінювали за бальною шкалою. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів оцінювали за результатами бронхопровокаційної проби з гістаміном. Результати. Встановлено, що в дітей 1-ї клінічної групи прояви обструкції бронхів упродовж тижня стаціонарного лікування виявилися більш вираженими, ніж у пацієнтів групи порівняння, зокрема, вірогідно тяжчими прояви бронхообструкції верифіковані у 1-й та 7-й день госпіталізації. При аналізі ефективності базисної терапії встановлено, що часткового контролю після 3-місячного курсу протизапального лікування досягла лише чверть представників 1-ї клінічної групи та більша частка школярів групи порівняння. Еозинофільний характер запалення виникав у більшості дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичного напруження (60,1 %), та у 47,2 % представників групи порівняння. Виявлена більш виражена гіперсприйнятливість бронхів у школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичного напруження, підтверджується вірогідно більшою часткою пацієнтів із тяжкою гіперчутливістю дихальних шляхів до гістаміну (показник порогової концентрації < 0,5 мг/мл) серед представників 1-ї клінічної групи (87,5 %), ніж серед дітей без явищ бронхоконстрикції фізичного зусилля (54,5 %, рφ > 0,05). Бронхоконстрикція фізичного зусилля асоціює зі зростанням ризику тяжкої гіперчутливості бронхів до гістаміну у хворих на тяжку бронхіальну астму школярів. Так, відносний ризик тяжкої гіперчутливості бронхів до гістаміну у дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичного напруження, становив 1,6 (95% довірчий інтервал 0,6–55,7), при відношенні шансів 5,8 (95% довірчий інтервал 0,6–55,7). Висновки. Нижча ефективність полегшувальної терапії під час нападу та базисного лікування тяжкої бронхіальної астми у дітей з явищами бронхоконстрикції фізичного зусилля може бути пояснена вірогідно більшою часткою у групі школярів із гіпереозинофілією індукованого мокротиння та тяжчою гіперчутливістю дихальних шляхів до гістаміну.

show abstract

Section: вступunclassified

Ефективність Лікування Тяжкої Бронхіальної Астми Фізичного Напруження У Школярів

Garas¹,

Lekhkun²

2021

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…In terms of morbidity, air pollution has been related to asthma attacks, exacerbations of COPD and idiopathic pulmonary fibrosis (IPF) and childhood respiratory infections [4,[7][8][9][10] following short-term exposure, and, albeit with less evidence, to the development of asthma, COPD and lung cancer following long-term exposure [11][12][13][14]. The respiratory disease burden in children due to air pollution is huge, with children dying from respiratory infections in their early years in developing countries [3].…”

Section: Respiratory Effects Of Air Pollutionmentioning

confidence: 99%

The air of Europe: where are we going?

Annesi‐Maesano

2017

Eur Respir Rev

View full text Add to dashboard Cite

Air pollution constitutes one of the main threats to public health in Europe. Significant impacts on the health of Europeans in terms of morbidity and mortality have been observed, even in cases of low exposure and where pollutant levels are within limits set by the European Union (EU). The respiratory system is a primary target of the harmful effects of key air pollutants. Emissions of many air pollutants have decreased substantially over the past decades in Europe, resulting in diminished concentrations and improved air quality. However, in several European cities concentrations still exceed EU reference values and, more often, the stricter World Health Organization air quality guidelines for all regulated air pollutants ( particles with 50% cut-off aerodynamic diameters of 10 and 2.5 µm, nitrogen dioxide (NO 2 ), benzo[a]pyrene and ozone (O 3 )) except sulfur dioxide. In addition, current trends indicate that in the absence of substantial changes, particulate matter, NO 2 and O 3 will still exceed limits in 2020. Additional efforts must be made to comply with current standards and guidelines. These should include a more accurate and detailed monitoring of air pollutants, reduction of emissions and individual behaviour changes.

show abstract

“…According to the scientific literature, air pollution is a major public health concern as it can cause many diseases such as cardiovascular diseases, asthma, chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and cancer [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12]. International literature has suggested the correlation between particle material (PM) exposure and fetal anomalies, particularly cardiovascular malformations.…”

Section: Introductionmentioning

confidence: 99%

Congenital Malformations, Deformations and Chromosomal Abnormalities in Cyprus

Rethemiotaki¹,

Rethemiotakis

2018

IAM

View full text Add to dashboard Cite

Aim: The aim of this work is to study the congenital malformations, deformations and chromosomal abnormalities in Cyprus and their relationship to air pollution. Methods: The statistical methods were used to derive the results of this work are Student t-test in order to check the statistical significance of the congenital malformations, deformations and chromosomal abnormalities in relation to gender, One-Way ANOVA test in order to check the statistical significance of these abnormalities in relation to age and the Pearson correlation coefficient for the relationship between these abnormalities of the predisposing factor of air pollution. Results: The results showed that there is no statistically significant difference in the number of congenital malformations, deformations and chromosomal abnormalities in relation to gender, while there is a statistically significant relationship between these abnormalities with age, and in particular they occur mainly at ages 1-14. Finally, there is a statistically significant relationship between the numbers of incidents of the congenital malformations, deformations and chromosomal abnormalities with air pollution. Conclusions: This study has shown that congenital malformations, deformations and chromosomal abnormalities differ in the incidence in terms of age while air pollution is a significant predisposition. Moreover, the congenital malformations that are statistically significant are those of the circulatory system and the musculoskeletal system.

show abstract

Developing and Emerging Clinical Asthma Phenotypes

Cited by 97 publications

References 193 publications

Ефективність Лікування Тяжкої Бронхіальної Астми Фізичного Напруження У Школярів

Ефективність Лікування Тяжкої Бронхіальної Астми Фізичного Напруження У Школярів

The air of Europe: where are we going?

Congenital Malformations, Deformations and Chromosomal Abnormalities in Cyprus

Contact Info

Product

Resources

About