Den Verwundeten Körper Lesen

Krüger-Fürhoff, Irmela Marei

doi:10.1007/978-3-476-03755-8_2

Cited by 3 publications

(3 citation statements)

References 3 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…), що спершу назива-лося «мистецтво анатомії» (італ. «de'arte dell'anatomie» [37], «загальна анатомія» або «функціональна анатомія» (італ. «anatomia pubblica» та «funzione anatomia») [28] чи просто «анатомія» (італ.…”

Section: вступunclassified

Історико-Мистецький Аспект Походження Терміну «пластична Анатомія»

Мельничук¹

2023

УМД

View full text Add to dashboard Cite

У статті розглянуто особливості становлення пластичної анатомії в історико-мистецькому аспекті. Метою статті є формулювання чіткого визначення понятійного апарату терміну «пластична анатомія» у його історико-мистецькому вимірі, періодизація та порівняння дефінітивних етапів його становлення упродовж кількох століть західно-європейської історії; встановлення генеалогічного пріоритету терміну та його актуалізація на наступний період. У ході виконання дослідження було використано значний комплекс методологічних підходів і практичних методів із розуміння генези і розвитку пластичної анатомії, розглянутої в історико-культурному та історико-мистецькому аспекті. Основним стосовно розробки змісту дослідження став історико-мистецький підхід, у змісті якого були застосовані методи, у тому числі, зі сфери спеціальних історичних дисциплін. Застосування цих методів розширює поле можливостей із адекватного розуміння генези і розвитку усіх мистецьких компонентів креації та застосування різнопланових творінь зі сфери пластичної анатомії. Автором вперше здійснено етимологічний аналіз та уточнення походження терміну «пластична анатомія», пов’язаного з поняттями «пластика» та «пластичність». Проаналізовано історичні аспекти становлення та розвитку пластичної анатомії як особливої складової образотворчого мистецтва, окреслено етапи її історичного розвитку. Залучено до аналізу раритетні, раніше не оприлюднені в Україні матеріали, зокрема із німецького політико-культурного життя ХІХ століття. У результаті аналізу доступних нам бібліографічних джерел можна стверджувати, що охоплююча цим питанням проблематика є новою для сучасного українського мистецтвознавства; порушена нами проблема визначає необхідність проведення комплексного історико-мистецтвознавчого дослідження в галузі пластичної анатомії.

show abstract

Section: вступunclassified

Історико-Мистецький Аспект Походження Терміну «пластична Анатомія»

Мельничук¹

2023

УМД

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…A fragmentação corporal é um tema de grande atualidade. Numerosos livros nas áreas de historia cultural, teoria literária, história da arte, entre outros, tratam da questão e muitos contêm no título a palavra fragmentação (HILLMAN;MAZZIO, 1997;KRÜGER-FÜRHOFF, 2001;BENTHIEN;WULF, 2001;MORAES, 2002). Discordamos, portanto, de Krüger-Fürhoff (2001), que acredita na existência de um tabu que se manifesta na hesitação dos pesquisadores em se ocupar desse tema.…”

Section: O Corpo Fragmentadounclassified

“…Numerosos livros nas áreas de historia cultural, teoria literária, história da arte, entre outros, tratam da questão e muitos contêm no título a palavra fragmentação (HILLMAN;MAZZIO, 1997;KRÜGER-FÜRHOFF, 2001;BENTHIEN;WULF, 2001;MORAES, 2002). Discordamos, portanto, de Krüger-Fürhoff (2001), que acredita na existência de um tabu que se manifesta na hesitação dos pesquisadores em se ocupar desse tema. Com a lista crescente de livros e artigos que tratam da fragmentação corporal em concordância com a insistência na fragmentação na cultura contremporânea, não vemos nenhuma relutância em abordar o tema; existe, pelo contrário, uma incitação a ocupar-se dele, alegando que se trataria de uma forma de resistência à imposição de imagens do corpo ideais e normativas.…”

Section: O Corpo Fragmentadounclassified

Corpo e tecnologias de visualização médica: entre a fragmentação na cultura do espetáculo e a fenomenologia do corpo vivido

Ortega

2005

Physis

View full text Add to dashboard Cite

Este artigo tem como objetivo analisar o impacto das tecnologias da visualização médica sobre a corporeidade no contexto da cultura do espetáculo. O sucesso dessas tecnologias para além do âmbito estritamente biomédico deve ser compreendido no contexto da visualidade espetacular. Tanto a visualidade espetacular como a visualidade médica colocam em questão o estatuto do Real corporal e oferecem a imagem do corpo como o próprio corpo, um corpo que é ao mesmo tempo real e virtual. O corpo virtual é um ícone da cultura do espetáculo, na qual a imagem atinge uma materialidade singular que compete pelo estatuto de realidade com a materialidade do corpo físico. A esse modelo se opõe nossa experiência encarnada do corpo físico unificado, como sujeito de ação no mundo, que implica o conjunto dos sentidos e que escapa na mera apreensão visual e objetivante da mídia e das tecnologias de imageamento. Portanto, a corporificação imaterial das tecnologias médicas é uma pseudocorporificação, na qual o que se perde é a substância, o corpo.

show abstract

Verstehen und Wahrnehmen als Widerspiel von Semiotischem und Performativem. Zum ,,cognitive turn'' in den Literaturwissenschaften am Beispiel von Heinrich von Kleists Der Zweikampf (1811)

Jagow

2005

Orbis Litterarum

View full text Add to dashboard Cite

Im Kontext neuerer Literaturtheorie, die zwischen Kognitionsund Literaturwissenschaft argumentiert, wird Heinrich von Kleists Der Zweikampf als exemplarischer Text analysiert, der ein Widerspiel von Verstehen und Wahrnehmen als Dialektik von Semiotischem und Performativem beschreibt. Im Zentrum der Untersuchung steht die Frage nach Wahrheit, u¨ber die sich (poetischer) Text und (literarische) Theorie durchkreuzen.In the context of current literary theory, which argues on the border of cognitive and literary science, Heinrich von Kleist's Der Zweikampf is analyzed as a paradigmatic text that offers a counterplay between understanding and perceiving as a dialectics of the semiotic and the performative. The main focus of the investigation lies on the question of truth, in which (poetic) text and (literary) theory intersect. I. Heinrich vonKleists fu¨r neuere kulturwissenschaftliche Diskussionen exemplarischer Text Der Zweikampf 1 findet erst seit kurzem wirkliche Beachtung in der Forschung. Seine Rezeptionsgeschichte und momentane Konjunktur spiegelt, ko¨nnte man behaupten, die wissenschaftshistorischen Entwicklungen und disziplina¨ren Diskussionen wider, die mo¨gliche Lesbarkeiten dieses komplexen Textes reflektieren. Das Wissen u¨ber den Text wird bei Kleists Der Zweikampf zum Wissen u¨ber Methode. Der Zweikampf wurde 1811 als letzter Text im zweiten Band der Erza¨hlungen Heinrich von Kleists vero¨ffentlicht und steht im folgenden als Paradigma fu¨r die Frage nach einer kulturphilosophischen Erweiterung der Literaturwissenschaften, welche die Kompetenzen philologischen Wissens mit kulturphilosophischen Denkmodellen verknu¨pfen will. Als

show abstract

Den Verwundeten Körper Lesen

Cited by 3 publications

References 3 publications

Історико-Мистецький Аспект Походження Терміну «пластична Анатомія»

Історико-Мистецький Аспект Походження Терміну «пластична Анатомія»

Corpo e tecnologias de visualização médica: entre a fragmentação na cultura do espetáculo e a fenomenologia do corpo vivido

Verstehen und Wahrnehmen als Widerspiel von Semiotischem und Performativem. Zum ,,cognitive turn'' in den Literaturwissenschaften am Beispiel von Heinrich von Kleists Der Zweikampf (1811)

Contact Info

Product

Resources

About